Відмінності між версіями «Суперечка пса й кота (Українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Категорія:українська народна казка]]
 
[[Категорія:українська народна казка]]
  
В коморі ловив кіт миші, а пес загавкав. Кіт вискочив із комори й закричав: «Чому полошиш мені миші?» Пес відповів: «Відстрашую лихих людей, щоби нам чого не вкрали».
+
[[Категорія:Казки про тварин]]
 +
 
 +
 
 +
В коморі ловив [[кіт]] миші, а пес загавкав. [[Кіт]] вискочив із комори й закричав: «Чому полошиш мені миші?» Пес відповів: «Відстрашую лихих людей, щоби нам чого не вкрали».
  
 
Кіт на се: «Овва! Важне діло!» — «Чому ні? —каже пес.— Як не буду брехати, злодій вкраде хліб».— «Гм;— говорив з погордою кіт,— мене господар більше цінить, бо я бережу йому хліб перед мишами. А ти що? Пильнуєш його перед мишами?»
 
Кіт на се: «Овва! Важне діло!» — «Чому ні? —каже пес.— Як не буду брехати, злодій вкраде хліб».— «Гм;— говорив з погордою кіт,— мене господар більше цінить, бо я бережу йому хліб перед мишами. А ти що? Пильнуєш його перед мишами?»
  
Пес закликав: «Ні, коте, мене господар більше цінить, бо я стережу його ціле майно».— «Ні, таки мене!» — опирався кіт. «Мене!» — боронився пес.
+
Пес закликав: «Ні, коте, мене господар більше цінить, бо я стережу його ціле майно».— «Ні, таки мене!» — опирався [[кіт]]. «Мене!» — боронився пес.
  
 
І так оба сперечалися, доки не прийшли злодії й закрали все зі світлиці, а в коморі миші з'їли хліб. Пес, ні кіт не чули нічого.
 
І так оба сперечалися, доки не прийшли злодії й закрали все зі світлиці, а в коморі миші з'їли хліб. Пес, ні кіт не чули нічого.
  
 
Господар розлютився та прогнав пса й кота.
 
Господар розлютився та прогнав пса й кота.

Версія за 09:50, 29 вересня 2009


В коморі ловив кіт миші, а пес загавкав. Кіт вискочив із комори й закричав: «Чому полошиш мені миші?» Пес відповів: «Відстрашую лихих людей, щоби нам чого не вкрали».

Кіт на се: «Овва! Важне діло!» — «Чому ні? —каже пес.— Як не буду брехати, злодій вкраде хліб».— «Гм;— говорив з погордою кіт,— мене господар більше цінить, бо я бережу йому хліб перед мишами. А ти що? Пильнуєш його перед мишами?»

Пес закликав: «Ні, коте, мене господар більше цінить, бо я стережу його ціле майно».— «Ні, таки мене!» — опирався кіт. «Мене!» — боронився пес.

І так оба сперечалися, доки не прийшли злодії й закрали все зі світлиці, а в коморі миші з'їли хліб. Пес, ні кіт не чули нічого.

Господар розлютився та прогнав пса й кота.