Цап та баран (українська народна казка)

ЦАП ТА БАРАН

Були собі чоловік та жінка, мали вони цапа й барана.

От, було, цап побіжить на город по капусту - і баран туди, цап у сад- і баран за ним.

- Ох, жінко,- каже чоловік,- проженімо ми цих барана й цапа, а то за ними ні сад, ні город не вдержаться. А забирайтесь-но, цапе й баране, собі куди-небудь, щоб вас не було у мене в дворі.

Пішли вони. Ідуть та й ідуть. Посеред поля лежить вовча голова.

- Бери, баране, голову, бо ти дужчий.

- Ох, бери, цапе, ти, бо ти сміливий.

Узяли голову і вкинули у торбу.

Ідуть та й ідуть, коли віддалік горить вогонь.

- Ходімо й ми туди, там переночуємо, щоб нас вовки не з'їли.

Приходять, аж то вовки кашу варять.

- А, здорові, молодці!

- Здорові! Здорові?.. Ще каша не кипить-м'ясо буде з вас.

Ох, як там цап налякався, а баран давно вже труситься. Цап і придумав:

- А подай лишень, баране, оту вовчу голову! Приніс баран.

- Та не цю, а подай більшу!-каже цап.

Баран знову тягне ту ж саму.

- Та давай ще більшу!

Мовчать вовки.

От один із них і починає:

- Гарно каша кипить, тільки нічим долить - піду я по воду. Як пішов вовк по воду, то й не вернувся: "Хай вам абищо!"

Набридло другому його дожидати:

- Е, вражий син, пішов та й сидить, нічим каші долить.

Побіг і той і не вернувся. А третій сидів-сидів:

- Ось піду лишень я їх прижену.

Як побіг, так і той радий, що втік.

Тоді цап до барана:

- Нумо скоріше хапатись, щоб нам кашу поїсти та звідси убратись.

Ох, як передумав один вовк:

- Ходімо, ми їх поїмо, вражих синів.

Прийшли, аж тих уже немає - побігли та й на дуба забрались.

Стали вовки гадати, як би їх наздогнати. Як стали йти і знайшли їх на дубі. Цап виліз аж на верх, а баран - нижче.

- От лягай,-кажуть вовки ковтунуватому вовкові,-ти старший, то й придумай, як нам їх добути.

Ліг вовк догори ногами й почав ворожити. Баран на гіллі сидить та так і дрижить весь. Як упаде, та просто на вовка!

Цап тут як закричить:

- А подай-но мені ворожбита!

Вовки як схопились, так аж пил по дорозі закурився.

А цап та баран безпечно пішли собі.