Відмінності між версіями «Черевань і теля (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Категорія:українська народна казка]]
 +
 +
[[Категорія:Казки про чоловіка]]
 +
 +
 +
 +
 
ЧЕРЕВАНЬ І ТЕЛЯ
 
ЧЕРЕВАНЬ І ТЕЛЯ
  
Рядок 17: Рядок 24:
  
 
Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Антошка Морова в 1893 році.
 
Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Антошка Морова в 1893 році.
Стиль запису збережено.  
+
Стиль запису збережено.
 
 
[[Категорія:Українські народні казки]]
 

Поточна версія на 10:50, 28 вересня 2009



ЧЕРЕВАНЬ І ТЕЛЯ

Був собі господар, великий богач. Але він зробився пияком, як починав то жінка єго зупиняла і не могла спинити. І він дуже схуд, живіт єму вріс, мав від чого. Але жінка каже: - Чоловіче, бійся Бога, що ти робиш? Дивися, як тобі живіт виріс! Ти певно будеш мати теля або дитину, швидше теля. І знову каже: - Іди, чоловіче, на чужі села, аби тебе люди не бачили і не знали, що ти будеш мат теля. Чоловік послухав і пішов на чужі села. Йшов він, йшов і зайшов в клебаню, просився на ніч. Отже єго прийняли на ніч. А коли він йшов, то знайшов чоботи, а в тих чоботях були ноги - вовки з'їли чоловіка, лиш ноги залишилися. Він собі прийшов на клебаню на ніч і там заночував. Вночі корова отелилася і парубки привели теля до хати, а він спав і не чув. Те теля заричало, а він злякався і втік, - він собі подумав, що то він вродив тото теля. А ті чоботи з ногами покинув. Ті вранці повставали, дивляться: є ноги, а чоловік немає! Та й кажуть: - Що ми будемо робити, коли те теля з'їло чоловіка, тільки ноги залишилися у чоботах. Бо вони не знали, що той чоловік приніс чоботи з ногами. Кажуть: - Те теля візьмемо закопаємо, бо воно таке маленьке, а вже з'їло чоловіка, а як буде великим, то буде їсти всіх людей. Прийшов чоловік додому, питається жінка: - Що там чути, чоловіче? - А, - каже, - добре, жінко, ти мені казала правду, бо я таке теля вродив та жінка почула, що всі казали, що те теля з'їло чоловіка. Вирішила вона на тому "гроші заробити. Пішла до ксьондза та й каже: - Що ж то буде, що ваше теля з'їло мені чоловіка? А ксьондз каже: - На тобі, жінко, гроші, і нічого нікому не кажи, я вже те теля закопав.

Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Антошка Морова в 1893 році. Стиль запису збережено.