Відмінності між версіями «Як баба перетворилася в мале дитинча (японська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Давно колись жили собі дід та баба. Одного разу пішов дід у ліс — рубати дрова на зиму. Була спека, і йому захотілося пити. Роззирнувся він навколо і під скелею побачив джерело з чистою, мов сльоза, водою. | + | Давно колись жили собі [[дід]] та баба. Одного разу пішов дід у ліс — рубати дрова на зиму. Була спека, і йому захотілося пити. Роззирнувся він навколо і під скелею побачив джерело з чистою, мов сльоза, водою. |
— Чудово! Зараз нап'юся! — зрадів він. | — Чудово! Зараз нап'юся! — зрадів він. | ||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
— Доброго вечора! Як почуваєшся? — спитала баба, виглядаючи з дверей.— Ой, діду, що сталося? Ти так помолодшав... | — Доброго вечора! Як почуваєшся? — спитала баба, виглядаючи з дверей.— Ой, діду, що сталося? Ти так помолодшав... | ||
| − | Баба не могла отямитися від подиву. | + | [[Баба]] не могла отямитися від подиву. |
— Здибав у горах джерело, напився з нього і вмить став молодим,— всміхнувся дід і розповів усе як було. | — Здибав у горах джерело, напився з нього і вмить став молодим,— всміхнувся дід і розповів усе як було. | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
— То може, й мені напитися тієї води? Розкажи, будь ласка, як до братися до того джерела! | — То може, й мені напитися тієї води? Розкажи, будь ласка, як до братися до того джерела! | ||
| − | Рано-вранці баба подалася в гори. | + | Рано-вранці [[баба]] подалася в гори. |
Почало сутеніти, а баби нема та й нема. «Що з нею трапилося? Невже заблукала?» — стурбувався дід і вирушив на розшуки. | Почало сутеніти, а баби нема та й нема. «Що з нею трапилося? Невже заблукала?» — стурбувався дід і вирушив на розшуки. | ||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
— Стара!.. Стара!.. Де ти? — гукав він, але ніхто не озивався. | — Стара!.. Стара!.. Де ти? — гукав він, але ніхто не озивався. | ||
| − | Дід попростував до джерела з чистою, як сльоза, водою. Чує — начебто дитина плаче. | + | [[Дід]] попростував до джерела з чистою, як сльоза, водою. Чує — начебто дитина плаче. |
— Отакої! Звідки тут у горах узялася мала дитина? | — Отакої! Звідки тут у горах узялася мала дитина? | ||
| − | Дід підійшов ближче, дивиться — аж то баба. Жадібна, вона перепилася джерельної води і перетворилася в мале дитинча. Дід узяв бабу на руки і, зацитькуючи, поніс додому. | + | Дід підійшов ближче, дивиться — аж то [[баба]]. Жадібна, вона перепилася джерельної води і перетворилася в мале дитинча. Дід узяв бабу на руки і, зацитькуючи, поніс додому. |
| − | |||
| + | {{Чарівні казки}} | ||
{{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} | {{Шаблон:Японські народні казки (Веселка,1982)}} | ||
{{Шаблон:Японські казки українською мовою}} | {{Шаблон:Японські казки українською мовою}} | ||
Поточна версія на 19:39, 22 грудня 2013
Давно колись жили собі дід та баба. Одного разу пішов дід у ліс — рубати дрова на зиму. Була спека, і йому захотілося пити. Роззирнувся він навколо і під скелею побачив джерело з чистою, мов сльоза, водою.
— Чудово! Зараз нап'юся! — зрадів він.
Зачерпнув пригорщею води, випив — втома миттю пропала і в тілі заграла молодеча сила. Дід випростав згорблену спину й перетворився на жвавого юнака.
— Доброго тобі вечора, стара! Я повернувся,— привітався він, прийшовши додому.
— Доброго вечора! Як почуваєшся? — спитала баба, виглядаючи з дверей.— Ой, діду, що сталося? Ти так помолодшав...
Баба не могла отямитися від подиву.
— Здибав у горах джерело, напився з нього і вмить став молодим,— всміхнувся дід і розповів усе як було.
Бабу взяли завидки, і вона сказала:
— То може, й мені напитися тієї води? Розкажи, будь ласка, як до братися до того джерела!
Рано-вранці баба подалася в гори.
Почало сутеніти, а баби нема та й нема. «Що з нею трапилося? Невже заблукала?» — стурбувався дід і вирушив на розшуки.
— Стара!.. Стара!.. Де ти? — гукав він, але ніхто не озивався.
Дід попростував до джерела з чистою, як сльоза, водою. Чує — начебто дитина плаче.
— Отакої! Звідки тут у горах узялася мала дитина?
Дід підійшов ближче, дивиться — аж то баба. Жадібна, вона перепилася джерельної води і перетворилася в мале дитинча. Дід узяв бабу на руки і, зацитькуючи, поніс додому.
