Відмінності між версіями «Як курка врятувала світ»

Матеріал з Казки українською мовою
(Створена сторінка: 123)
 
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
123
+
Якось увечері курка вилетіла на високого дуба та й заснула. І приснилося їй, що коли вона не піде на Лису гору, то весь світ загине. Вона швиденько злетіла додолу і так як була вирушила в дорогу.
 +
 
 +
Іде вона і зустрічає півня.
 +
 
 +
— Добрий день, півнику — золоте пір’ячко,— вітається курка.
 +
 
 +
— Добрий день, курочко-чубарочко,— відповідає півень.
 +
 
 +
— Ти куди так зарані?
 +
 
 +
— Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.
 +
 
 +
— Хто тобі сказав? — питає півень.
 +
 
 +
— Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
 +
 
 +
— То й я піду з тобою,— каже півень.
 +
 
 +
Ідуть вони, йдуть і зустрічають качку.
 +
 
 +
— Добрий день, качко-крячко,— вітається півень.
 +
 
 +
— Добрий день, півнику — золоте пір’ячко,— відповідає качка.
 +
 
 +
— Ти куди так зарані?
 +
 
 +
— Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.
 +
 
 +
— Хто тобі сказав, півнику — золоте пір’ячко? — питає качка.
 +
 
 +
— Курочка-чубарочка.
 +
 
 +
— А тобі хто сказав, курочко-чубарочко? — питає качка.
 +
 
 +
— Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
 +
 
 +
— То й я піду з вами,— каже качка.
 +
 
 +
Ідуть вони, йдуть і зустрічають гуску.
 +
 
 +
— Добрий день, гуско-товстогузко,— вітається качка.
 +
 
 +
Добрий день, качко-крячко,— відповідає гуска.— Ти куди так зарані?
 +
 
 +
— Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.
 +
 
 +
— Хто тобі сказав, качко-крячко? — питає гуска.
 +
 
 +
— Півник — золоте пір’ячко.
 +
 
 +
— А тобі хто сказав, півнику — золоте пір’ячко?
 +
 
 +
— Курочка-чубарочка. .
 +
 
 +
— А тобі хто сказав, курочко-чубарочко? — питає гуска.
 +
 
 +
— Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
 +
 
 +
— То й я піду з вами,— каже гуска.
 +
 
 +
Ідуть вони, йдуть і зустрічають лисицю.
 +
 
 +
— Добрий день, лисичко-сестричко,— вітається гуска.
 +
 
 +
Добрий день, гуско-товстогузко,— відповідає лисиця.— Ти куди так зарані?
 +
 
 +
— Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.
 +
 
 +
— Хто тобі сказав, гуско-товстогузко?
 +
 
 +
— Качка-крялка.
 +
 
 +
— А тобі хто сказав, качко-крячко?
 +
 
 +
— Півник — золоте пір’ячко.
 +
 
 +
— А тобі хто сказав, півнику — золоте пір’ячко?
 +
 
 +
— Курочка-чубарочка.
 +
 
 +
— А тобі хто сказав, курочко-чубарочко?
 +
 
 +
Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
 +
 
 +
Дурна балачка, світ не загине, коли ви не підете на Лису гору. Ходімо краще до мене, до моєї хати, вам буде там гарно й тепло. Погодились вони і пішли з лисицею.
 +
 
 +
Привела їх лисиця до своєї хати, розпалила вогонь, стало тепло, і їм захотілося спати. Качка й гуска вмостилися по кутках, а півень з куркою вилетіли на жердину.
 +
 
 +
Коли гості міцно заснули, лисиця вЗяла гуску й пригребла її в другому кутку, далі від качки. А курка вчула крізь сон, що лисиця шарудить чимось, вилетіла на вищу жердину й промурмотіла:
 +
 
 +
— Сто там товчеться?
 +
 
 +
— А ніхто,— відповіла лисиця,— це вітер крутить сміттям по хаті. Спи собі їг не базікай.
 +
 
 +
І курка слокійно заснула.
 +
 
 +
А лисиця перечекала трохи і заходилася пригрібати й качку.
 +
 
 +
Курка знов чрокинулась, вилетіла на ще вищу жердину та й промурмотіла:
 +
 
 +
— Хто там знов тарудить?
 +
 
 +
Тоді скинула оком на лисицю й побачила, що та пригребла гуску й качку. Вона вилетіла на найвищу жердину, глянула крізь димар і вигукнула:
 +
 
 +
— Ох, скільки там летить ситих гусей!
 +
 
 +
Лисиця бігом надвір, бо хотіла вполювати ще одну гуску. А курка збудила півня й розповіла йому, що сталося з гускою-товстогузкою та качкою-крячкою.
 +
 
 +
Потім вилетіли курочка-чубарочка та півник — золоте пір’ячко крізь димар і чимдуж подалися на Лису гору. Бо якби не пішли, то напевне загинув би весь світ.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
{{Шаблон:Казки з книги Норвезькі народні казки (Веселка, 1986)}}
 +
{{Шаблон:Норвезькі народні казки українською мовою}}

Поточна версія на 16:50, 27 грудня 2013

Якось увечері курка вилетіла на високого дуба та й заснула. І приснилося їй, що коли вона не піде на Лису гору, то весь світ загине. Вона швиденько злетіла додолу і так як була вирушила в дорогу.

Іде вона і зустрічає півня.

— Добрий день, півнику — золоте пір’ячко,— вітається курка.

— Добрий день, курочко-чубарочко,— відповідає півень.

— Ти куди так зарані?

— Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.

— Хто тобі сказав? — питає півень.

— Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.

— То й я піду з тобою,— каже півень.

Ідуть вони, йдуть і зустрічають качку.

— Добрий день, качко-крячко,— вітається півень.

— Добрий день, півнику — золоте пір’ячко,— відповідає качка.

— Ти куди так зарані?

— Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.

— Хто тобі сказав, півнику — золоте пір’ячко? — питає качка.

— Курочка-чубарочка.

— А тобі хто сказав, курочко-чубарочко? — питає качка.

— Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.

— То й я піду з вами,— каже качка.

Ідуть вони, йдуть і зустрічають гуску.

— Добрий день, гуско-товстогузко,— вітається качка.

Добрий день, качко-крячко,— відповідає гуска.— Ти куди так зарані?

— Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.

— Хто тобі сказав, качко-крячко? — питає гуска.

— Півник — золоте пір’ячко.

— А тобі хто сказав, півнику — золоте пір’ячко?

— Курочка-чубарочка. .

— А тобі хто сказав, курочко-чубарочко? — питає гуска.

— Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.

— То й я піду з вами,— каже гуска.

Ідуть вони, йдуть і зустрічають лисицю.

— Добрий день, лисичко-сестричко,— вітається гуска.

Добрий день, гуско-товстогузко,— відповідає лисиця.— Ти куди так зарані?

— Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.

— Хто тобі сказав, гуско-товстогузко?

— Качка-крялка.

— А тобі хто сказав, качко-крячко?

— Півник — золоте пір’ячко.

— А тобі хто сказав, півнику — золоте пір’ячко?

— Курочка-чубарочка.

— А тобі хто сказав, курочко-чубарочко?

Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.

Дурна балачка, світ не загине, коли ви не підете на Лису гору. Ходімо краще до мене, до моєї хати, вам буде там гарно й тепло. Погодились вони і пішли з лисицею.

Привела їх лисиця до своєї хати, розпалила вогонь, стало тепло, і їм захотілося спати. Качка й гуска вмостилися по кутках, а півень з куркою вилетіли на жердину.

Коли гості міцно заснули, лисиця вЗяла гуску й пригребла її в другому кутку, далі від качки. А курка вчула крізь сон, що лисиця шарудить чимось, вилетіла на вищу жердину й промурмотіла:

— Сто там товчеться?

— А ніхто,— відповіла лисиця,— це вітер крутить сміттям по хаті. Спи собі їг не базікай.

І курка слокійно заснула.

А лисиця перечекала трохи і заходилася пригрібати й качку.

Курка знов чрокинулась, вилетіла на ще вищу жердину та й промурмотіла:

— Хто там знов тарудить?

Тоді скинула оком на лисицю й побачила, що та пригребла гуску й качку. Вона вилетіла на найвищу жердину, глянула крізь димар і вигукнула:

— Ох, скільки там летить ситих гусей!

Лисиця бігом надвір, бо хотіла вполювати ще одну гуску. А курка збудила півня й розповіла йому, що сталося з гускою-товстогузкою та качкою-крячкою.

Потім вилетіли курочка-чубарочка та півник — золоте пір’ячко крізь димар і чимдуж подалися на Лису гору. Бо якби не пішли, то напевне загинув би весь світ.