Собака, кішка і змія (українська народна казка)

Матеріал з Казки українською мовою
Перейти до: навігація, пошук

Собака, кішка і змія Найнявся один хлопець у ґазди за три гроші на рік. Вислужив той рік, взяв заслужені три гроші та й пішов. Іде, а там несе чоловік пса.

— Де несете, ґаздо, пса? — Несу в ліс забити, бо вже,— каже,— коло хати нездалий.

Хлопець каже:

— Не вбивайте, я вам дам один гріш за нього, дайте мені! Ґазда утішився, взяв гріш і дав йому того пса. Іде він з тим псом, а там знов несе чоловік кота.

— Де несете кота?

— Несу до води топити, бо нездалий.

— Нате вам гріш, дайте мені кота! Та й дав гріш, взяв собі кота і пішов. Та й іде, а там хлопці гадину б'ють. Він каже:

— Иой, не бийте її, нате вам гріш та й пустіть її! Та й дав їм гріш, а гадина тоді за ним лізе. Та й каже до нього на дорозі:

— Візьми мене на шию, я тобі буду показувати дорогу до мого тата!

Тоді він її взяв на шию та й іде. Але вона йому потому каже:

— Мій тато тобі буде давати гроші, маєтки різні, але ти аби нічого не брав, лише жадай той камінець, що мій тато під язиком має!

Прийшов він вже там до її вітця, а той йому каже:

— Я знаю, що ти за ню дав лишень один гріш, але я тобі за твоє добре серце дам кіма грошей! А хлопець грошей не хоче, каже:

— Дайте мені лише той камінець з-під язика! Та й той йому дав камінець, та й каже:

— Як що схочеш мати, то аби-сь тим камінцем покрутив під язиком, то зараз тобі станеться!

Та й тоді хлопець собі пішов.

Іде, а там коло одного цісаря було дуже велике болото, а коло того болота стоїть кіма панства. Тоді він питається:

— Чого ви тут так стоїте?

Кажуть йому, що казав цісар, що хто тото болото перейде, той буде з його донькою побиратися. Він тоді взяв собі дві дошки, одну клав наперед себе на болото, а другу ніс. Як вже тоту одну дошку перейшов, то клав наперед себе другу, а тоту ззаду брав і ніс. І так на тих двох дошках перейшов ціле болото аж до цісаря. А цісар його питається:

— Та як ти то перейшов? Він каже:

— Я все йшов одною дорогою, а другу-м ніс у руках, та й так я перейшов. Але цісар каже:

— Хоть ти такий мудрагель, то ще не будеш мою доньку брати, аж як вимуруєш за одну ніч на три штоки двір і в тім дворі дванадцять пивниць, і в кожній пивниці аби був столик.

Він каже:

— Добре!

Та й зараз тим камінцем під язиком покрутив, то прилетіли ід ньому три чорти і питаються:

— Чого хочеш?

— Хочу,— каже,— аби мені зараз став двір і в тім дворі дванадцять пивниць, і в кожній аби був столик!

Стали чорти мурувати та й вимурували до рана двір так, як він казав. Цісар рано виходить, дивиться — є двір. Та й вже його тоді оженив з своєю донькою.

Але вона хотіла довідатися, як він тото все зробив. Та й питається його. А він їй звірився, каже:

— Я маю такий камінець під язиком, що як покручу, все мені станеться, що хочу!

Ліг він спати. Тоді вона вийняла йому той камінець та й собі положила під язик. Та й покрутила — прилетіли ід ній три чорти, питаються її:

— Чого хочеш? Вона каже:

— Аби я з тим, що-м з ним перше любилася, побралася та й аби той двір зараз став далеко за морем, аби ми собі там ґаздували; а той во най тут лишиться!

Та й зараз стали сувітри та й перенесли двір за море, лишень його лишили в ліжку з котом і з песиком у чистім полі.

Він рано встав, не знає, що з ним сталося, де його двір та й де жона ділася? Аж подивився під язик, а камінця нема. То вже погадав собі, що його жона зрадила. Та й тоді пішов, наймився там десь на службу. Але кіт і пес геть від нього пішли, пішли шукати того камінця. Та й прийшли аж над море. Тоді взяв пес кота на себе та й переплинули. Та й так прийшли аж до тої жони. Тоді взяв кіт щурі їмати, а щурі кажуть:

— Нащо ти нас так імаєш? А кіт каже:

— Украдіть від пані камінець з-під язика, то вас не буду їмати!

Тоді такий старий кривий щур каже:

— Я піду украсти!

Та й пішов, та й в різне паскудство заталапав хвіст. Як пані заснула, він все їй попід ніс хвостом чіхае. А вона пробудилася та й каже: — Пфе, як щось смердить!

Але щур сховався, та й вона знов заснула. Тоді він їй знов чіхає попід ніс хвостом. Вона знов пробудилася, та й як сплюнула, тоді камінець їй випав з-під язика на землю. Щур камінець ухопив та й утік. Дав котові, а кіт взяв камінець у рот та й зібрався з псом, та й пішли. Прийшли ід морю, взяв пес кота на себе та й везе. Але на морі кота питається:

— Та ци є камінець? А кіт каже:

— Урррвав, є!

Але тоді йому камінець випав у воду. Та й вийшли на берег. Тоді кіт каже, що камінець йому з рота випав у воду. Та й пішов, та й зачав дуже риби їмати. А риби його питаються:

— За що ти нас так їмаєш? А кіт каже:

— Найдіть мені той камінець, то не буду! Риби пішли шукати та й одна червона риба, безхвоста, найшла камінець і принесла ід котові. Він взяв та й поніс аж до свого пана.

Тоді той собі камінець знов під язик положив та й покрутив, та й прилетіли ід ньому тоті три чорти. Він їм каже:

— Зараз аби мені тут став мій двір і жона! Та й зараз стали сувітри, принесли двір на те саме місце та й тоту його жону. Але він тоді жону нагнав геть, а сам уже лишився в дворі.

Вовчик
Перегляди
Особисті інструменти