Хитрий Петр в суді

Якось і Хитрий Петр йшов вулицями міста, ніс в’язку дров на продаж. Дрова були довгенькі, і він весь час голосно гукав: «Стережись! Стережись!» — щоб йому давали дорогу.

Та якийсь гордій не схотів зійти з дороги, зачепився одежею за дрова і порвав її. Він розсердився, почав вимагати, щоб Хитрий Петр заплатив за подертий одяг, і потяг того до суду. Там він наскаржився судді й почав чекати вироку. Тоді суддя звернувся до Хитрого Петра й запитав, як усе сталося. Але той мовчав. Суддя запитав удруге і втретє, та Хитрий Петр мовчав — він удавав німого.

— Навіщо ти привів цього німого? — розсердився суддя.— Як же я вас розсуджу?

— Ото біда! — закричав гордій.— Який же він німий, коли оце йшов вулицею з дровами і на весь голос кричав: «Стережись! Стережись!»

— Ага, он воно як було! — сказав суддя.— Хто ж тобі винен, що в тебе подерлась одежа, коли ти не стерігся? Адже чоловік гукав «стережись», а ти не послухався, отож і не маєш права нічого від нього вимагати.

А Хитрий Петр гордо вийшов із суду й пішов собі на ринок продавати дрова.