Відмінності між версіями «У розумного царя сильне військо (Болгарська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdan (обговорення | внесок) м (перейменував «У розумного царя сильне військо» на «У розумного царя сильне військо (Болгарська народна казка)») |
Версія за 14:59, 19 листопада 2013
Колись давно зібрав лев військо. Скликав звірів, вишикував їх, а позаду поставив осла й зайця. Тоді покликав ведмедя, щоб той подивився й сказав, чи до ладу шиковане військо. Прийшов бурмило, обдивився військо й задоволено усміхнувся. Та коли дійшов до краю і побачив зайця з ослом, то за боки схопився — так йому стало смішно.
— Чого ти, брате, смієшся?—здивувався лев.— Що тобі не сподобалося у війську? Коли я не так вишикував його, то зроби це, будь ласка, сам.
— Що ти, милостивий царю! — відповів ведмідь.— Не з цього я сміюся — шикування добре. Тільки смішно мені з осла та зайця. Навіщо вони у війську? Адже осел ні гармати не понесе, ні шаблею махати не буде! А заєць — хіба він устоїть перед ворожими кулями?
— Помиляєшся, брате! — відказав лев. — Коли почнеться бій, і осел, і заєць стануть у пригоді. Осел не вміє ні з гармати стріляти, ні шаблею розмахувати, але він реве, як труба, то збере воїнів, коли вони розбредуться по ярах і долинах. А заєць буде за гінця. Ну, що ти на це скажеш?
— Що я скажу, милостивий царю? — мовив ведмідь.— Ти кожному дав місце по його сназі, то й військо твоє сильне!