Відмінності між версіями «Нема гіршого від пияцтва (Болгарська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Жив колись багатий чоловік і мав він сина-одинака. Коли синок трохи підріс, він послав його навчатися в місто. Влаштував у заможного товариша й наказав: давай синові гроші, коли він тільки зажадає. От почав хлопець учитися. Він старався, і вчителі його хвалили. Так минув якийсь час.
+
Жив колись багатий [[чоловік]] і мав він сина-одинака. Коли синок трохи підріс, він послав його навчатися в місто. Влаштував у заможного товариша й наказав: давай синові гроші, коли він тільки зажадає. От почав хлопець учитися. Він старався, і вчителі його хвалили. Так минув якийсь час.
  
 
Одного разу вийшов хлопець на вулицю і побачив годулкуВернувся до господаря й попросив грошей купити годулку. Господар написав його батькові:
 
Одного разу вийшов хлопець на вулицю і побачив годулкуВернувся до господаря й попросив грошей купити годулку. Господар написав його батькові:
  
«Син твій навчається, але хоче стати музикою. Дати йому гроші на годулку чи ні?»
+
«[[Син]] твій навчається, але хоче стати музикою. Дати йому гроші на годулку чи ні?»
  
Батько відповів:
+
[[Батько]] відповів:
  
 
«Давай йому гроші до пори, до часу...»
 
«Давай йому гроші до пори, до часу...»
  
Іншим разом хлопець знову вийшов на йулицю. Побачив козицю, вернувся додому й попросив грошей на козицю. Господар знову написав батькові:
+
Іншим разом [[хлопець]] знову вийшов на йулицю. Побачив козицю, вернувся додому й попросив грошей на козицю. Господар знову написав батькові:
 
 
1 Годулка — народний музичний смичковий інструмент.
 
  
 
«Син твій начебто навчається, та хоче грати на козицю. Давати йому гроші чи ні?»
 
«Син твій начебто навчається, та хоче грати на козицю. Давати йому гроші чи ні?»
Рядок 17: Рядок 15:
 
«Давай гроші до пори, до часу...»
 
«Давай гроші до пори, до часу...»
  
Підріс хлопець і почав купувати подарунки дівчатам. Господар написав батькові:
+
Підріс [[хлопець]] і почав купувати подарунки дівчатам. [[Господар]] написав батькові:
  
 
«Син твій ніби навчається, тільки от купує подарунки дівчатам. Давати гроші чи ні?»
 
«Син твій ніби навчається, тільки от купує подарунки дівчатам. Давати гроші чи ні?»
  
Батько відповів:
+
[[Батько]] відповів:
  
 
«Давай гроші до пори, до часу...»
 
«Давай гроші до пори, до часу...»
Рядок 29: Рядок 27:
 
«Син твій начебто ще навчається, але часто п’є з друзями. Давати йому гроші чи ні?..»
 
«Син твій начебто ще навчається, але часто п’є з друзями. Давати йому гроші чи ні?..»
  
Батько відповів:
+
[[Батько]] відповів:
  
«Приїду розрахуватися з тобою за все. Я втратив сина. Бо нема гіршого від пияцтва. Воно — на все життя!»  
+
«Приїду розрахуватися з тобою за все. Я втратив [[син]]а. Бо нема гіршого від пияцтва. Воно — на все життя!»  
  
  
 
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}
 
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}

Поточна версія на 21:33, 16 грудня 2013

Жив колись багатий чоловік і мав він сина-одинака. Коли синок трохи підріс, він послав його навчатися в місто. Влаштував у заможного товариша й наказав: давай синові гроші, коли він тільки зажадає. От почав хлопець учитися. Він старався, і вчителі його хвалили. Так минув якийсь час.

Одного разу вийшов хлопець на вулицю і побачив годулкуВернувся до господаря й попросив грошей купити годулку. Господар написав його батькові:

«Син твій навчається, але хоче стати музикою. Дати йому гроші на годулку чи ні?»

Батько відповів:

«Давай йому гроші до пори, до часу...»

Іншим разом хлопець знову вийшов на йулицю. Побачив козицю, вернувся додому й попросив грошей на козицю. Господар знову написав батькові:

«Син твій начебто навчається, та хоче грати на козицю. Давати йому гроші чи ні?»

«Давай гроші до пори, до часу...»

Підріс хлопець і почав купувати подарунки дівчатам. Господар написав батькові:

«Син твій ніби навчається, тільки от купує подарунки дівчатам. Давати гроші чи ні?»

Батько відповів:

«Давай гроші до пори, до часу...»

Згодом став хлопець пити з друзями. За все платив сам і вимагав грошей. Господар написав батькові:

«Син твій начебто ще навчається, але часто п’є з друзями. Давати йому гроші чи ні?..»

Батько відповів:

«Приїду розрахуватися з тобою за все. Я втратив сина. Бо нема гіршого від пияцтва. Воно — на все життя!»