|
|
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | | + | #REDIRECT [[Кінська сила (Українська народна казка)]] |
| − | Кінська сила | |
| − | Був ґазда і мав дуже худого коня. Доки кінь був молодий, то робив, а як постарівся, ґазда узяв та й нагнав. Іде той кінь лісом та й здибає лева. Та й лев каже до коня:
| |
| − | | |
| − | — Ану, поборімся! Кінь каже:
| |
| − | | |
| − | — Знаєш що? Ходім до скали та й там поборемося. Прийшли вони до скали. Кінь був підкований. Як
| |
| − | | |
| − | ударить копитами в скалу — аж іскри ся посипали. Тогди
| |
| − | | |
| − | каже до лева:
| |
| − | | |
| − | — Ану, чи ти так годен?
| |
| − | | |
| − | Лев як ударив лабами — аж скала стряслася, але іскри не сипалися так, як від коня. Тогди лев відійшов за кілька корчів, здибає [[вовк]]а та й каже до него:
| |
| − | | |
| − | — Видиш, брате, тут є такий звір, що як ударить копитами у скалу, аж іскри ся посиплють.
| |
| − | | |
| − | — Я таких їм,— каже [[вовк]].
| |
| − | | |
| − | Але [[вовк]] не видів коня, бо був менший, але лев видів, бо був більший. Тогди лев каже до [[вовк]]а:
| |
| − | | |
| − | — Ану, я тебе підойму, та будеш видіти. Лев узяв [[вовк]]а в лаби, підоймив його, як 'го стис лабами та й задушив. Тогди лев [[вовк]]а питається:
| |
| − | | |
| − | — А що, видиш?
| |
| − | | |
| − | [[Вовк]] навіть не відзивається. Поклав його на землю, дивиться, а він небожчик. Тогди лев каже:
| |
| − | | |
| − | — Видиш, який ти дурний, ще-с і не видів, та вже-с умер, а якби ти вздрів, що би було?
| |
| − | | |
| − | [[Категорія:Українські народні казки]]
| |
