Відмінності між версіями «Категорія:Щедрівки»
Snak (обговорення | внесок) |
Snak (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | [[Файл:Index.jpg|міні|праворуч|650пкс| | + | [[Файл:Index.jpg|міні|праворуч|650пкс|Щедрувальники на щедрівках]] |
+ | |||
+ | |||
+ | '''Щедрівка''' -- українська обрядова пісня. Співається на Новий рік, після Різдва, із щедрими побажаннями врожаю, здоров’я і достатку на майбутній рік. '''Щедрівки співали''' окремо господареві, господині, хлопцеві, дівчині, усій родині. | ||
− | |||
− | |||
Через тиждень після Коляди 31 грудня, або 13 січня (за новим стилем), відзначали Щедрий вечір (День преподобної Меланії). Цей день ще називали Меланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому Році. Щедрували теж групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені». Коли порівняти колядки та щедрівки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»), то можна побачити ластівок, жито, посіви. Це свідчить, що Новий Рік зустрічається з весною. | Через тиждень після Коляди 31 грудня, або 13 січня (за новим стилем), відзначали Щедрий вечір (День преподобної Меланії). Цей день ще називали Меланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому Році. Щедрували теж групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені». Коли порівняти колядки та щедрівки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»), то можна побачити ластівок, жито, посіви. Це свідчить, що Новий Рік зустрічається з весною. | ||
− | Щедрівки також висловлюють побащання великого врожаю і достатку. Деякі щедрівки мають відбиток образів старого князівсько-дружинного побуту з часів Києвської Русі. У щедрівках, так само як і в колядках християнського циклу відбиваються біблійні епізодів, такі як народження Ісуса Христа й поклоніння волохів і пастухів. Також в щедрівках є багато образів святих, щоб надати їм більш магічного значення. Колядки і Щедрівки є невідємною частиною вертепів і різних Різдвяних вистав, в яких завжди присутні пісні про народження Христа. | + | |
+ | |||
+ | Щедрівки також висловлюють побащання великого врожаю і достатку. Деякі українські щедрівки мають відбиток образів старого князівсько-дружинного побуту з часів Києвської Русі. У щедрівках, так само як і в колядках християнського циклу відбиваються біблійні епізодів, такі як народження Ісуса Христа й поклоніння волохів і пастухів. Також в щедрівках є багато образів святих, щоб надати їм більш магічного значення. [[Колядки]] і [[Щедрівки]] є невідємною частиною вертепів і різних Різдвяних вистав, в яких завжди присутні пісні про народження Христа. | ||
+ | |||
У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка», «Василь» та «Ряджені». | У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка», «Василь» та «Ряджені». |
Поточна версія на 11:49, 4 лютого 2013
Щедрівка -- українська обрядова пісня. Співається на Новий рік, після Різдва, із щедрими побажаннями врожаю, здоров’я і достатку на майбутній рік. Щедрівки співали окремо господареві, господині, хлопцеві, дівчині, усій родині.
Через тиждень після Коляди 31 грудня, або 13 січня (за новим стилем), відзначали Щедрий вечір (День преподобної Меланії). Цей день ще називали Меланки. За традицією, святкування супроводжувалося обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому Році. Щедрували теж групами: «Меланка» і «Василь» та «Ряжені». Коли порівняти колядки та щедрівки («Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка»), то можна побачити ластівок, жито, посіви. Це свідчить, що Новий Рік зустрічається з весною.
Щедрівки також висловлюють побащання великого врожаю і достатку. Деякі українські щедрівки мають відбиток образів старого князівсько-дружинного побуту з часів Києвської Русі. У щедрівках, так само як і в колядках християнського циклу відбиваються біблійні епізодів, такі як народження Ісуса Христа й поклоніння волохів і пастухів. Також в щедрівках є багато образів святих, щоб надати їм більш магічного значення. Колядки і Щедрівки є невідємною частиною вертепів і різних Різдвяних вистав, в яких завжди присутні пісні про народження Христа.
У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка», «Василь» та «Ряджені».
Сторінки в категорії «Щедрівки»
Показано 56 сторінок цієї категорії (із 56).
О
П
Щ
- Щедрівочка щедрувала
- Щедрівочка щодрувала
- Щедрий вечір
- Щедрий вечір всім нам
- Щедрий вечір, а я йду
- Щедрий вечір, добрий вечір
- Щедрий вечір, добрий вечір 1
- Щедрий вечір, добрий вечір 2
- Щедрий вечір, добрий вечір й усім людям на весь вечір
- Щедрий вечір, Україно моя
- Щедрий вечор, добрий вечор, Василе
- Щедрик-бедрик
- Щедрик-бедрик поліський
- Щедрик-ведрик
- Щедрик-ведрик закарпатський
- Щедрик-ведрик подільський
- Щедрик-ведрик, дайте вареник
- Щедрику-ведрику
- Щедрику-ведрику гуцульський
- Що на полиці