Відмінності між версіями «Менший син (грецька народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 7 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Давним-давно колись жив собі мірошник з трьома | + | Давним-давно колись жив собі мірошник з трьома [[син]]ами. їхній млин стояв на маленькій річці, за лісом. |
Одного ранку прокинувся мірошник — і що він бачить? | Одного ранку прокинувся мірошник — і що він бачить? | ||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
— Батьку,— відказує старший син,— завтра я піду шукати воду. Піднімуся аж до джерела, може, воно пересохло. | — Батьку,— відказує старший син,— завтра я піду шукати воду. Піднімуся аж до джерела, може, воно пересохло. | ||
− | — Ходи, сину, | + | — Ходи, сину, подивись. |
− | Рано-вранці поклав старший син хліба в торбину та й пішов. Не було його до вечора; повернувся блідий, як мрець. | + | Рано-вранці поклав старший [[син]] хліба в торбину та й пішов. Не було його до вечора; повернувся блідий, як мрець. |
— Ой, батечку, що я тобі скажу! Йшов я понад річкою, а там дракон п’є воду. | — Ой, батечку, що я тобі скажу! Йшов я понад річкою, а там дракон п’є воду. | ||
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
— Ой, батечку, що я тобі скажу! Дійшов і я до дракона. Хотів був сказати, щоб він залишив хоч трохи води для нашого млина Коли це, де не візьмись, вовк. Підбігає прямо до дракона. | — Ой, батечку, що я тобі скажу! Дійшов і я до дракона. Хотів був сказати, щоб він залишив хоч трохи води для нашого млина Коли це, де не візьмись, вовк. Підбігає прямо до дракона. | ||
− | — Куме | + | — Куме [[дракон]]е,— каже,— в мене до тебе є прохання. |
— Кажи,— кинув дракон у відповідь і знову почав хлебтати воду. | — Кажи,— кинув дракон у відповідь і знову почав хлебтати воду. | ||
Рядок 41: | Рядок 41: | ||
— Залиш трохи води, бо мої дітки не в силі піднятися так високо, а без води вони помруть. | — Залиш трохи води, бо мої дітки не в силі піднятися так високо, а без води вони помруть. | ||
− | Дракон кинувся на | + | Дракон кинувся на [[вовк]]а й проковтнув його. І я гайнув мерщій звідти. Так перелякався, аж голова пішла в мене обертом. |
Мірошника охопив страх. | Мірошника охопив страх. | ||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
— Як же йому не дати пити воду? | — Як же йому не дати пити воду? | ||
− | Він оглянувся навкруги, і раптом його очі засяяли. Тримаючись на відстані від дракона, хлопець почав спускатися до річки. Йшов аж до вечора, аж поки дійшов до джерела. | + | Він оглянувся навкруги, і раптом його очі засяяли. Тримаючись на відстані від дракона, [[хлопець]] почав спускатися до річки. Йшов аж до вечора, аж поки дійшов до джерела. |
Дістав хліб, повечеряв і ліг спати. | Дістав хліб, повечеряв і ліг спати. | ||
Рядок 83: | Рядок 83: | ||
— Ой, вийдіть подивіться на дракона! | — Ой, вийдіть подивіться на дракона! | ||
− | Вийшли вони і очам своїм пе повірили. А потім як зарегочуть | + | Вийшли вони і очам своїм пе повірили. А потім як зарегочуть. |
− | — Як ти його сюди притяг? — спитав батько. | + | — Як ти його сюди притяг? — спитав [[батько]]. |
Менший син розказав, як було. | Менший син розказав, як було. | ||
Рядок 92: | Рядок 92: | ||
− | + | {{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}} | |
− | + | {{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}} | |
+ | {{Чарівні казки}} |
Поточна версія на 21:14, 10 вересня 2013
Давним-давно колись жив собі мірошник з трьома синами. їхній млин стояв на маленькій річці, за лісом.
Одного ранку прокинувся мірошник — і що він бачить?
У річці — ані краплини води, а раніше вода день і ніч крутила млинове колесо.
— Ой горенько! Де ж ми тепер будемо молоти своє зерно?
— Не сумуй, батьку,— кажуть сини,— може, вода ще піде. Почекаємо трохи.
Чекали день, другий, третій,— а вода не йде.
— Як ми тепер будемо жити? — бідкається мірошник
— Батьку,— відказує старший син,— завтра я піду шукати воду. Піднімуся аж до джерела, може, воно пересохло.
— Ходи, сину, подивись.
Рано-вранці поклав старший син хліба в торбину та й пішов. Не було його до вечора; повернувся блідий, як мрець.
— Ой, батечку, що я тобі скажу! Йшов я понад річкою, а там дракон п’є воду.
Я сховався; дай, думаю, подивлюся, що він буде робити, коли нап’ється. А дракон на мить одірвався від води та й мовив:
— Як мало води! Я ніколи не вгамую так спрагу!
І знову припав до води. А я швиденько вибрався з кущів — і сюди.
— Які ми нещасні! — сказав мірошник, заплакавши.— Тепер нам треба кидати це місце й шукати іншої роботи, щоб якось прожити.
— Я піду! — каже середній син.— Подивлюся, що там таке.
Вранці середній син поклав хліба в торбину та й пішов. А повернувся ввечері, ще блідіший від старшого брата.
— Ой, батечку, що я тобі скажу! Дійшов і я до дракона. Хотів був сказати, щоб він залишив хоч трохи води для нашого млина Коли це, де не візьмись, вовк. Підбігає прямо до дракона.
— Куме драконе,— каже,— в мене до тебе є прохання.
— Кажи,— кинув дракон у відповідь і знову почав хлебтати воду.
— Залиш трохи води, бо мої дітки не в силі піднятися так високо, а без води вони помруть.
Дракон кинувся на вовка й проковтнув його. І я гайнув мерщій звідти. Так перелякався, аж голова пішла в мене обертом.
Мірошника охопив страх.
— Збирайтеся, сини мої, сьогодні ж поїдемо звідси, ніщо нас тут більше не тримає.
— Батьку, дозволь мені піти,— мовив менший син.
— Що ти зможеш зробити? Що буде, як він тебе побачить?
Але менший син наполягав на своєму, і батько зрештою погодився.
Другого дня раненько пішов і менший син. Дійшов до того місця, де був дракон, сів на камінь, подалі від звіра, та й задумався:
— Як же йому не дати пити воду?
Він оглянувся навкруги, і раптом його очі засяяли. Тримаючись на відстані від дракона, хлопець почав спускатися до річки. Йшов аж до вечора, аж поки дійшов до джерела.
Дістав хліб, повечеряв і ліг спати.
Вранці він назбирав сон-трави, поклав її на воду і придавив камінням, щоб не пливла. Дракон, напившись води, настояної на сон-траві, одразу засне, гадав хлопець.
Пішов менший син додому. Застав там зажурених батька і братів. Ті вже думали, що він загинув.
— Не плачте, я живий і здоровий. Краще піддайте мені ланцюг на плечі.
— Який ланцюг? — спитали брати.— І що ти з ним збираєшся робити?
— Побачите,— відповів той.
Брати завдали братові на плечі ланцюг, і він знову пішов до дракона. Сховався у кущах і став вичікувати.
Дракон, як перед цим, жлуктив воду. Потім він розігнувся, тричі струснувся так, що й пташки позлітали з дерев, а тоді розлігся на траві й заснув.
Хлопець міцно зв’язав дракона і потяг до млина.
— Гей, де ви там? — гукнув він.
— У млині,— відповів мірошник.— Пішла вода! Млин працює!
— Ой, вийдіть подивіться на дракона!
Вийшли вони і очам своїм пе повірили. А потім як зарегочуть.
— Як ти його сюди притяг? — спитав батько.
Менший син розказав, як було.
Тут дракон очуняв. Побачив, що він міцно спутаний, та й сконав від страху.