Відмінності між версіями «Дідич і Тивон (українська народна казка)»
Bogdana (обговорення | внесок) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[ | + | Був тивон за [[пан]]щини у [[пан]]а. |
| + | То він як прийде до [[пан]]а на диспозицію, то той [[пан]], так як ви, каже: | ||
| + | - Ти брешеш! А він каже: | ||
| − | [[ | + | - Як я брешу, то у [[пан]]а не хочу бути, я собі піду. А [[пан]] вже потім на другий день каже: |
| + | - Нехай-но прийде! | ||
| − | + | Він прийшов. А [[пан]] каже: | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
- Якщо я тобі скажу, що ти брешеш, - і поклав п'ятдесят золотих на стіл, - то це твої гроші. | - Якщо я тобі скажу, що ти брешеш, - і поклав п'ятдесят золотих на стіл, - то це твої гроші. | ||
| + | |||
Пішов тивон і міркує, щоб то зробити, аби ті гроші взяти зі стола? Він прийшов до [[пан]]а і каже: | Пішов тивон і міркує, щоб то зробити, аби ті гроші взяти зі стола? Він прийшов до [[пан]]а і каже: | ||
| + | |||
- Я зробив вчора такий мотуз з полови аж до неба. Але той мотуз увірвався мені й впав у болото. Як в болото впав, я побіг додому, городника взяв, викопав усе і до [[пан]]а прийшов. | - Я зробив вчора такий мотуз з полови аж до неба. Але той мотуз увірвався мені й впав у болото. Як в болото впав, я побіг додому, городника взяв, викопав усе і до [[пан]]а прийшов. | ||
| − | [[Пан]] дивиться на | + | |
| + | [[Пан]] дивиться на нього: | ||
| + | |||
- А бачиш, брешеш! А той за гроші і пішов. | - А бачиш, брешеш! А той за гроші і пішов. | ||
| Рядок 23: | Рядок 24: | ||
Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука в 1894 році. | Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука в 1894 році. | ||
Стиль запису збережено. | Стиль запису збережено. | ||
| + | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
| + | |||
| + | {{Казка про чоловіка}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Казки про панів]] | ||
Версія за 10:35, 27 липня 2014
То він як прийде до пана на диспозицію, то той пан, так як ви, каже:
- Ти брешеш! А він каже:
- Як я брешу, то у пана не хочу бути, я собі піду. А пан вже потім на другий день каже:
- Нехай-но прийде!
Він прийшов. А пан каже:
- Якщо я тобі скажу, що ти брешеш, - і поклав п'ятдесят золотих на стіл, - то це твої гроші.
Пішов тивон і міркує, щоб то зробити, аби ті гроші взяти зі стола? Він прийшов до пана і каже:
- Я зробив вчора такий мотуз з полови аж до неба. Але той мотуз увірвався мені й впав у болото. Як в болото впав, я побіг додому, городника взяв, викопав усе і до пана прийшов.
Пан дивиться на нього:
- А бачиш, брешеш! А той за гроші і пішов.
Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука в 1894 році.
Стиль запису збережено.
