Відмінності між версіями «Книга:Польські народні казки (Веселка,1980)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdan (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 83: | Рядок 83: | ||
[[Цвіт папороті]] | [[Цвіт папороті]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | {{Книги видавництва Веселка}} | ||
Версія за 14:36, 29 жовтня 2013
Вступне слово
Немас в світі народу, який не мав би казок. Звичайно, тепер ніхто вже не вгадас, коли саме та хто їх складав,— адже казки жили протягом сотень літ, з давніх-давен переходили з уст в уста й кожен оповідач додавав до казки щось своє...
Багато казок мандрували з країни в країну, обростаючи новими подробицями, бо в кожній країні їх теж переробляли собі до вподоби.
Але завжди казка відбивала життя того народу, в якого народилась або до якого примандрувала. Люди мріяли про кращу долю, про правду і справедливість — і свої прагнення та мрії вкладали в казки. Невідомі казкарі висміювали королів, вельмож та багатіїв, глузували із скупих та зажерливих, щиро співчували бідним. Наймити завжди брали гору над панами, бідняки — над багатіями, добрі — над жорстокими й підступними.
Траплялося й так, що казкова мрія на багато сторіч випереджала дійсність. Споконвіку люди мріяли літати в просторі — і от линули вдалеч небувалі кили- ми-самольоти, ширяли в небі чарівні летючі кораблі...
Мріяли люди й про чудодійну живу воду, яка б мала силу воскрешати мертвих, а старим повертати молодість.
Своїми прагненнями й уподобаннями невідомі казкарі наділяли також тварин та звірів. Звичайно, мріяти, навіть у казках, звірям не випадало, але всі вони мали якісь людські риси. Були добрі й лихі, вдячні й невдячні, підлі й справедливі. Казки про звірів — найдавніші з усіх; їх можна знайти в дуже давніх племен.
Л в деяких казках можна вгадати бувальщину. Колись давно на Польщу зазіхали німецькі рицарі. Вони загарбали частину польських земель, примушували польських селян і ремісників працювати на себе, знущалися з них. Народ не забув про ті жахливі часи й склав про них казки. В «Камені з Острудн* розповідається про те. як люто знущається з коваля Грабоша ненаситний рицар Дітріх. З його наказу коваль підіймає й несе важкий камінь, бо Дітріх обіцяв віддати городянам усю землю, яку зміряє коваль із страхітним тягарем на спи ні. Коваль гине під мечем вельможного катюги.
Кожен народ має своїх улюблених героїв, які в різні часи боролися за кращу долю. Хто не знас російського бунтівника Степана Разіна, який забирав добро у панів і роздавав бідним! Такі бунтівники були й на Україні.
Ви. напевне, чулії пісню про Устима Кармелюка. що захищав бідний люд. А в Карпатах і досі співають пісні та розповідають легенди про безстрашного опришка Олексу Довбуша. який збивав у горах ватаги селян і йшов війною на поміщицькі маєтки.
У високих горах Татрах жив колись ватажок Яносік. дуже схожий на Довбу ша й Кармелюка. Він теж набрав хоробрих хлопців й ходив грабувати вельмож та воєвод, а здобуте роздавав бідним. І про нього ви прочитаете в цій збірці.
Віддавна зверталися до народних скарбів поети й письменники світу. Вони збирали казки й легенди, опрацьовували їх, переказували віршами й прозою.
Мабуть, не один з читачів згадає тут чудесні качки Олександра Сергійовича Пушкіна. А це ж поет переказав народні казки, які ще малим чув од своєї няні Орпии Родіопівнн.
Чув змалечку від свого дідуся й Тарас Григорович Шевченко сумну легенду про дівчину, яка випила чародійне зілля й стала тополею. А згодом за мотивами цієї казки створена поема «Тополя».
З любон'ю збирали казкові скарби свого народу польські нисьменппкн. Ще понад сто років тому на основі польських та литовських легенд написав чудові балади великий поет Адам Міцковпч. Видатні поети й прозаїки — Ігнаци Кра шевський. Генрік Сепкевич, Марія Конопящька та інші польські письменники — опрацьовували казки й використовували їх у своїх творах.
Ви знайдете в нашій збірці багато хороших, дотепних казок — про панів і наймитів, про веселого шевчика Копитка, який мандрував удвох з кумедним качуром Кряком і ще багато цікавих щвипок.
Може, вам інколи здасться, що ви вже десь читали щось подібне. Це тому, що деякі казки в давнину мандрували по різних країнах, і кожен народ трактував їх по-своєму.
Більшість казок у нашій збірці ми друкуємо в обробці польських письменників. Решту подаємо так, як їх розповідають у польських селах.
