Хто копає яму іншому

Був у Хитрого Петра баран, якого він дуже любив. Дехто з його друзів — тих, що друзі, поки їх частуєш,— часто підбивали його зарізати барана, щоб добре погостювати й гарненько погуляти.

Хитрий Петр щоразу відмовлявся,— він, мовляв, береже цього барана на свій похорон.

От ненажери підговорили попа, що також хотів поживитися бараном, вигадати таку брехню, щоб Хитрий Петр змушений був зарізати свого улюбленого барана.

— Ех, Петре, ти й не знаєш,— розчулився якось піп,— це ж дуже скоро, може, навіть завтра, настане кінець світу. Тож давай, поки ще живі, добре повеселимося: бери свого барана, заріж його, а ми принесемо хліба й вина.

— Коли так,— відповів Хитрий Петр,— то я не заперечую, але треба вибрати якусь гарну місцинку за селом, у полі, щоб можна було вільно розташуватися. А що це буде наша остання розвага на цьому світі, то хай кожен з нас одягнеться по-святковому. До гарної їди треба святкового вбрання. 

— І я так думаю,— зрадів піп і пішов похвалитися своїм товаришам, що йому пощастило обдурити Хитрого Петра.

Одяг піп своє найкраще вбрання, його друзі також повбиралися у святкове, а Хитрий Петр вивів свого барана, і всі разом подалися за село шукати гарної місцинки. Розташувалися поблизу річки,— ненажери надумали викупатися перед смачним обідом.

— Я сам заріжу барана й насмажу м’яса, а ви йдіть покупайтесь, освіжіться трохи,— запропонував товариству Хитрий Петр.

Тим тільки цього й треба було. Вони познімали з себе нове вбрання і стрибнули в холодну воду.

Хитрий Петр зарізав барана. Розклав багаття, та, перш ніж узятися смажити барана, поскидав у вогонь одяг усієї компанії і спалив його. Згодом, викупавшись і освіжившись, раденькі дармоїди вилізли з річки й рушили до вогню, щоб швидше посмакувати смаженої баранини. Коли Хитрий Петр сказав їм, що зробив, вони перелякано вигукнули:

— Ти що, несповна розуму чи оце зараз божеволієш?

— Я не дурний і не божеволію,— відказав їм Хитрий Петр.— Хіба ж не казав піп, що завтра настане кінець світу? Навіщо ж вам той одяг? Ми голими прийшли в цей світ, голими повинні й піти з нього!