Жадібний багач (Білоруська народна казка)

Жили два брати: багатий та бідний. Багатий сам нічого не робив, бо мав чимало наймитів. А бідний ловив вудкою в озері рибу — з того й жив.

Одного разу багатий справляв весілля — женив сина. Сила-силенна зібралось у нього гостей.

«Піду і я до брата в гості»,— думає бідний. Позичив він у сусідів буханець хліба й пішов на весілля.

Прийшов і стоїть на порозі з хлібом. Побачив його багатий брат:

— Ти чого приплентався? У мене тут гості не тобі рівня! Геть, щоб я тебе й не бачив!

І вигнав його.

Прикро стало бідному братові. Узяв він вудку і пішов рибу ловити. Сів у старий човен та й поплив на середину озера. Рибалив, рибалив — усе дрібна рибка попадається. А тут і сонце заходить. «Ну,— думає бідний рибалка,— закину ще раз, на щастя». Закинув вудку і витягнув таку рибину, якої зроду не бачив: велика і вся срібляста. Зрадів бідний брат з дивовижної рибини і почав її в торбу запихати. А вона раптом і говорить до нього людським голосом:

— Не муч мене, добрий чоловіче, пусти назад в озеро. Згадав рибалка своїх дітей і каже:

Не можу я тебе пустити — я сам голодний, і діти давно їсти хочуть. З чим я додому вернусь?

Якщо ти такий бідний,— каже рибина,— то засунь руку мені в рота і вийми звідти золоту каблучку.

Рибалка подумав і каже:

Боюсь, ти мені ще руку відкусиш.

— Не бійся, не відкушу!

Посмілішав рибалка, засунув руку рибині в рота і витяг звідти золоту каблучку.

Що я з нею робитиму? — питає рибалка.— Вона ж мене не нагодує.

Нічого,— відказує рибина,— ще як нагодує! Викидай свою дрібну рибку з човна та вкинь туди оцю каблучку.

Рибалка так і зробив. І тільки кинув каблучку на дно човна, там зразу ціла купа грошей з'явилась.

Випустив бідний рибалка ту рибину в озеро, а сам хутчій до берега поплив. Скинув на березі сорочку, зсипав у неї гроші й пішов додому.

Зажив тепер бідний брат краще не треба. Побудував нову хату і покликав гостей на новосілля. А брата не запросив: не міг дарувати йому образи.

Почув багатий, що бідний брат нову хату поставив та з гістьми бенкетує. Каже він синові:

— Піди-но поглянь, що в нього там діється.

Прийшов син, глянув та бігом назад.

— Ой,— каже батькові,— у тебе того нема, що в твого бідного брата,— і хата нова, і худоби повнісінько, і на столі всього вдосталь!

Багатий аж почорнів від заздрості. Посилає він знову сина, щоб покликав бідного брата. Прийшов бідний брат до багатого.

— Звідкіля у тебе стільки добра? питає багатий брат бідного.— Ти, кажуть, тепер багатший за мене.

Бідняк брехати не вмів — усе й розказав, як було. Коли почув це багатий, то так і засвербіли йому руки. «Піду,— думає,— і зловлю ту рибину».

Узяв він добру вудку, сів у новий човен і поїхав на середину озера. Рибалив, рибалив і виловив-таки чарівну рибину.

Не муч мене,— просить рибина,— пусти назад: у мене там діти малі...

Ні, голубко,— розходився багатий.— Не пущу! Дай мені таку ж каблучку, як дала моєму братові.

- То брат же твій бідний був, він і хліба не мав... А тобі нащо?

Як це нащо? Не хочу, щоб брат багатший був за мене! Давай каблучку і край! А ні, то віднесу тебе додому і засмажу...

Ну, що ж,— каже рибина.— Бери, коли ти такий заздрісний. Мені не шкода.

Роззявила вона рота. Жадібний багач засунув їй у рота руку по самісінький лікоть. Тут рибина як ухопить зубами — одкусила руку й пірнула з нею на дно озера.

Повернувся багатий брат додому без грошей і без руки.

Казки про багатого
Гарний парубок (грецька народна казка) • Мірошник Гавриїл і пані Марйо (грецька народна казка)

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення Казка про бідного
Гарний парубок (грецька народна казка) • Барвінок (грецька народна казка)