Відмінності між версіями «Брати (грецька народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
(Створена сторінка: Одного разу троє братів подалися в чужі краї на заробітки. Довго вони йшли, аж поки надиб...)
 
 
(Не показано 4 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
 
 
Одного разу троє братів подалися в чужі краї на заробітки. Довго вони йшли, аж поки надибали криницю. Сіли перепочити, коли бачать — дід з ковінькою шкандибає.
 
Одного разу троє братів подалися в чужі краї на заробітки. Довго вони йшли, аж поки надибали криницю. Сіли перепочити, коли бачать — дід з ковінькою шкандибає.
  
Рядок 10: Рядок 9:
 
І відрізав дідові скибку хліба.
 
І відрізав дідові скибку хліба.
  
Сів дід біля братів. А навкруги ворон — сила-силенна! Дід і питає старшого брата:
+
Сів дід біля братів. А навкруги ворон — сила-силенна! [[Дід]] і питає старшого [[брат]]а:
  
 
— Чого б тобі зараз хотілося?
 
— Чого б тобі зараз хотілося?
Рядок 16: Рядок 15:
 
— Щоб усі ворони стали вівцями й належали мені,— відповів той.
 
— Щоб усі ворони стали вівцями й належали мені,— відповів той.
  
— Добре! — каже дід.— А якщо бідняк проходитиме цим краєм, ти нагодуєш його?
+
— Добре! — каже дід.— А якщо [[бідняк]] проходитиме цим краєм, ти нагодуєш його?
  
 
— Аякже! Дам молока, м’яса, сиру, всього, що тільки він забажає.
 
— Аякже! Дам молока, м’яса, сиру, всього, що тільки він забажає.
  
Дід ударив дубцем по землі — обернулися ворони вівцями. Аж побліло все навколо.
+
Дід ударив дубцем по землі — обернулися ворони [[вівця]]ми. Аж побліло все навколо.
  
 
Старший брат збудував хату і став у ній жити. А двоє братів із дідом пішли далі.  
 
Старший брат збудував хату і став у ній жити. А двоє братів із дідом пішли далі.  
Рядок 34: Рядок 33:
 
— А чого ж ні? — відповів хлопець.
 
— А чого ж ні? — відповів хлопець.
  
Дід ударив дубцем по землі — і дуби стали маслиновими деревами.
+
Дід ударив дубцем по землі — і [[дуб]]и стали маслиновими деревами.
  
 
Середній брат залишився тут жити. Торгував олією, маслинами.
 
Середній брат залишився тут жити. Торгував олією, маслинами.
Рядок 62: Рядок 61:
 
— Бачиш? — мовив він.— Не виконали твої брати обіцянки. Не ділилися з бідними... Тому я все у них відібрав: і маслини, і вівці. Тільки ти дотримав слова. То хай тобі й живеться  
 
— Бачиш? — мовив він.— Не виконали твої брати обіцянки. Не ділилися з бідними... Тому я все у них відібрав: і маслини, і вівці. Тільки ти дотримав слова. То хай тобі й живеться  
 
добре!
 
добре!
 +
 +
 +
 +
{{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}}
 +
{{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}}

Поточна версія на 05:35, 5 вересня 2013

Одного разу троє братів подалися в чужі краї на заробітки. Довго вони йшли, аж поки надибали криницю. Сіли перепочити, коли бачать — дід з ковінькою шкандибає.

— Здрастуйте, хлопці! — мовив він.

— Добридень,— відповіли брати.

— Сідайте до гурту, попоїжте з нами,— каже менший брат.

І відрізав дідові скибку хліба.

Сів дід біля братів. А навкруги ворон — сила-силенна! Дід і питає старшого брата:

— Чого б тобі зараз хотілося?

— Щоб усі ворони стали вівцями й належали мені,— відповів той.

— Добре! — каже дід.— А якщо бідняк проходитиме цим краєм, ти нагодуєш його?

— Аякже! Дам молока, м’яса, сиру, всього, що тільки він забажає.

Дід ударив дубцем по землі — обернулися ворони вівцями. Аж побліло все навколо.

Старший брат збудував хату і став у ній жити. А двоє братів із дідом пішли далі.

Коли опинилися в лісі, дід спитав середнього:

— А ти що хотів би мати?

— Я хочу, щоб усі дуби стали маслиновими деревами і належали мені.

— Хай буде по-твоему,— сказав дід.— А пригостиш перехожого мас-линами?

— А чого ж ні? — відповів хлопець.

Дід ударив дубцем по землі — і дуби стали маслиновими деревами.

Середній брат залишився тут жити. Торгував олією, маслинами.

Дід і менший брат пішли далі. На роздоріжжі, біля криниці, сіли відпочити.

— Чого ти нічого не просиш? — спитав дід хлопця.

— Я, дідусю, хотів би, щоб у криниці завжди був мед.

— А нужденним даватимеш?

— Даватиму!

Дід ударив дубцем по землі — і криниця наповнилась медом.

Так менший брат поселився на роздоріжжі. Жив у достатку і допомагав бідним людям.

А дід пішов своєю дорогою.

Минав час. Якось менший надумав провідати братів. Прийшов до середнього, а там ростуть, як і раніше, дуби. Пішов до старшого брата. Дивиться — а навколо самі лиш ворони літають.

Розгубився менший брат.

Аж тут звідкись узявся той самий дід.

— Бачиш? — мовив він.— Не виконали твої брати обіцянки. Не ділилися з бідними... Тому я все у них відібрав: і маслини, і вівці. Тільки ти дотримав слова. То хай тобі й живеться добре!