Відмінності між версіями «Брат без людськості (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
БРАТ БЕЗ ЛЮДСЬКОСТІ
+
[[Категорія:українська народна казка]]
  
Було два брати, один бідний, другий багатий. У того багатого були хрестини. Так єго куми кажуть:
+
Було два [[брат]]и, один [[бідний]], другий [[багатий]]. У того багатого були хрестини. Так єго куми кажуть:
 
- Кликніть того свого брата. А він каже:
 
- Кликніть того свого брата. А він каже:
 
- А чого єго кликати, чи він знає людськість, чи що?
 
- А чого єго кликати, чи він знає людськість, чи що?
 
Та єго покликали, він сів на лавці, хто приходив, той казав:
 
Та єго покликали, він сів на лавці, хто приходив, той казав:
 
- Посуньтеся, посуньтеся.
 
- Посуньтеся, посуньтеся.
Та єго так зсунули у кут. Там стояла діжка з борщем, єго притиснули до тієї діжки, а він ту діжку з борщем взяв й вилив. Потім сів собі у колиску, в якій була дитина, яка тільки народилася, та й взяв ту дитину й задушив. Потім встав та й пішов надвір. А вони до дитини: дитина нежива! Та й каже той господар:
+
Та його так зсунули у кут. Там стояла діжка з борщем, його притиснули до тієї діжки, а він ту діжку з борщем взяв й вилив. Потім сів собі у колиску, в якій була дитина, яка тільки народилася, та й взяв ту дитину й задушив. Потім встав та й пішов надвір.А вони до дитини: дитина нежива! Та й каже той господар:
- Бачите, казав я вам єго не кликати, бо він немає ні людськості, ні нічого.
+
- Бачите, казав я вам його не кликати, бо він немає ні людськості, ні нічого.
Записано Осипом Роздольським у с.Боратин (сучасної Львівської обл.), від Кіндрата Сторожука, в 1894 році.
+
{{Казка про чоловіка}}
Стиль запису збережено.
 
 
 
[[Категорія:Українські народні казки]]
 

Поточна версія на 08:19, 9 січня 2014


Було два брати, один бідний, другий багатий. У того багатого були хрестини. Так єго куми кажуть: - Кликніть того свого брата. А він каже: - А чого єго кликати, чи він знає людськість, чи що? Та єго покликали, він сів на лавці, хто приходив, той казав: - Посуньтеся, посуньтеся. Та його так зсунули у кут. Там стояла діжка з борщем, його притиснули до тієї діжки, а він ту діжку з борщем взяв й вилив. Потім сів собі у колиску, в якій була дитина, яка тільки народилася, та й взяв ту дитину й задушив. Потім встав та й пішов надвір.А вони до дитини: дитина нежива! Та й каже той господар: - Бачите, казав я вам його не кликати, бо він немає ні людськості, ні нічого.