Відмінності між версіями «Зустріч їжака з лисицею і вовком (Українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
Рядок 1: Рядок 1:
[[Категорія:українська народна казка]]
+
#REDIRECT [[Золото у вербі (українська народна казка)]]
 
 
[[Категорія:Казки про тварин]]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Одного разу [[їжак]] біг лісом, шукав собі їжі. Назустріч йому мчалась лисичка. [[їжак]], побачивши лисичку, миттю зіжмавсь, сховавсь в свої колючки і лежав нерухомо. Лисичка, побачивши [[їжак]]а, спинилась і почала його обнюхувать. Не раз сикалась укусить, та щоразу натикалась мордою на колючки. А далі одійшла од нього і каже: «Який ти гарний звірок! Я хотіла полюбуваться на тебе, а ти ховаєшся в свої колючки! Скинь геть свої колючки, ти тоді іще кращий будеш».— «Я не звертаю уваги на те, що мої колючки другим не наравляться, зате я нікого не боюсь, мене вони забороняють од ворогів». Лисичка повертілась, повертілась і побігла далі, [[їжак]] розправивсь і теж подався своєю дорогою.
 
 
 
Не вспів пробігти сажень з десять, як знов наткнувсь па біду. Назустріч [[їжак]]ові біг вовк. Побачивши [[їжак]]а, вовк спинивсь. [[їжак]] мерщій стуливсь в клубок, настовбурчив свої колючки і лежав нерухомо. Вовк сикнувсь до [[їжак]]а, хотів його в рот взять, та поколов собі губи, одступивсь трохи од [[їжак]]а, покрутив головою, зачхав, погладив себе лапою по морді і каже: «Я бачу: ти як дві каплі води — порося, тіко у тебе щетина дуже цупка і колюча...»
 
 
 
Вовк розгнівавсь на [[їжак]]а. Якби він не був колючий, так розірвав би його на шматки, а то з досади... подавсь далі, [[їжак]] мерщій розправивсь і побіг до своєї нори.
 

Версія за 21:52, 3 лютого 2014