Відмінності між версіями «Про хлопця, що нічого не боявся (українська народна казка)»
Snak (обговорення | внесок) м (1 версія) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Був один [[хлопець]]. Ще йому було три роки, а він не знав боятися. Іде в ліс на тріски, а йому кажуть: | |
− | |||
− | Був один хлопець. Ще йому було три роки, а він не знав боятися. Іде в ліс на тріски, а йому кажуть: | ||
— Не йди, синку, бо напудишся! | — Не йди, синку, бо напудишся! | ||
Рядок 23: | Рядок 21: | ||
— Навчу. | — Навчу. | ||
− | Пішли орати на діл. А там стояли два стовпи, а на них висіли розбійники. Ґазда зарубав сокиру в одного стовпа і лишив. Вечором дома каже: | + | [[Файл:Хлопець що нічого не боявся.jpg|left]]Пішли орати на діл. А там стояли два стовпи, а на них висіли розбійники. Ґазда зарубав сокиру в одного стовпа і лишив. Вечором дома каже: |
− | — | + | — Але, хлопче, забули ми топір на ділу. |
— Я принесу. | — Я принесу. | ||
Рядок 33: | Рядок 31: | ||
— Я не боюся. | — Я не боюся. | ||
− | Побіг хлопець і хоче брати топір, а мертвий повішеник проговорив: | + | Побіг [[хлопець]] і хоче брати топір, а мертвий повішеник проговорив: |
— Ой, небоже, що я би пив! | — Ой, небоже, що я би пив! | ||
Рядок 43: | Рядок 41: | ||
Хлопець так і зробив. І другий повішеник закликав на нього: | Хлопець так і зробив. І другий повішеник закликав на нього: | ||
− | — Ой, небоже, що би | + | — Ой, небоже, що я би пив! |
І хлопець зачерпнув у шапку води і на жерді подав йому. І повішеники подарували хлопцеві палицю і міх. | І хлопець зачерпнув у шапку води і на жерді подав йому. І повішеники подарували хлопцеві палицю і міх. | ||
Рядок 51: | Рядок 49: | ||
— Не боявся! — і розповів ґазді, що з ним було. | — Не боявся! — і розповів ґазді, що з ним було. | ||
− | Лишив він ґазду і пішов у військо. А у | + | Лишив він ґазду і пішов у військо. А у [[цар]]я був один бурок. І хлопець стояв на варті біля того бурка. Вночі приходить [[чорт]]. |
— Іди геть, бо я тебе задушу! | — Іди геть, бо я тебе задушу! | ||
Рядок 57: | Рядок 55: | ||
— Ти мене?! Я дістав наказ тут стояти, то й буду стояти! | — Ти мене?! Я дістав наказ тут стояти, то й буду стояти! | ||
− | Чорт | + | Чорт забоявся і втік. У пеклі розповів, що за [[хлопець]] стоїть на варті біля бурка. Зібралися чорти і почали хлопця страшити. Айбо хлопець не боїться. Загойкав на міх: |
— Міше, бери їх! | — Міше, бери їх! | ||
− | Міх зав'язався. А хлопець закричав па палицю: | + | Міх зав'язався. А [[хлопець]] закричав па палицю: |
— Палице, бий! | — Палице, бий! | ||
Рядок 69: | Рядок 67: | ||
— Підпишемо контракт, що сюди більше не прийдемо. | — Підпишемо контракт, що сюди більше не прийдемо. | ||
− | І підписали контракт кров'ю з перста. І пішов хлопець по цімрях. Увидів старого царя — ще був живий, не задушений. Пішов до молодого | + | І підписали контракт кров'ю з перста. І пішов [[хлопець]] по цімрях. Увидів старого царя — ще був живий, не задушений. Пішов до молодого [[цар]]я і сказав: |
— Ідіть у бурок і візьміть свого нянька. | — Ідіть у бурок і візьміть свого нянька. | ||
− | Узяли старого царя. Хлопець передав їм контракт, підписаний чортами. Звідує його молодий цар: | + | Узяли старого царя. Хлопець передав їм контракт, підписаний чортами. Звідує його молодий [[цар]]: |
— Що ти за се хочеш? | — Що ти за се хочеш? | ||
Рядок 79: | Рядок 77: | ||
— Научіть мене боятися. | — Научіть мене боятися. | ||
− | — Коли ти не боявся | + | — Коли ти не боявся [[чорт]]ів, то як я тебе навчу боятися?! |
− | Цар написав письмо: коли би хлопець десь умер, то мають його по-царськи поховати. Узяв хлопець письмо і йде світом. Міх і палиця на руках. І дійшов так далеко, що уже би йти під землю. Виломив собі страпату галузу і з нею спустився на той світ. Видить: всі чорти тут. Чорти переглянулися: то він! Варять пшеницю у котлі. Старший його звідує: | + | [[Цар]] написав письмо: коли би хлопець десь умер, то мають його по-царськи поховати. Узяв хлопець письмо і йде світом. Міх і палиця на руках. І дійшов так далеко, що уже би йти під землю. Виломив собі страпату галузу і з нею спустився на той світ. Видить: всі чорти тут. Чорти переглянулися: то він! Варять пшеницю у котлі. Старший його звідує: |
— Чого ти сюди прийшов? | — Чого ти сюди прийшов? | ||
Рядок 87: | Рядок 85: | ||
— Я знаю, чого. Дайте мені сю галузку замочити у котел. | — Я знаю, чого. Дайте мені сю галузку замочити у котел. | ||
− | + | [[Чорт]]и не дають. Айбо [[хлопець]] схопився за міх — і чорти зразу дозволили. Замочив галузку — і вся пшениця зачепилася на галузку. І з тою галузкою хлопець піднявся на сей світ. Потряс галузкою — і з пшениці зробилися вівці. | |
− | Жене хлопець вівці полониною. У видів золоті ворота. | + | Жене [[хлопець]] вівці полониною. У видів золоті ворота. Відперлися ворота — і вівці побігли у ті ворота. То були ворота на небо. |
Зажурився хлопець, що залишився без овець. Вийняв із тайстри ошийок і їсть. Далі пішов до криниці напитися води. Ліг, сперся на руки і хоче пити води. А під листом ворухнулася жаба. І він напудився і вмер. | Зажурився хлопець, що залишився без овець. Вийняв із тайстри ошийок і їсть. Далі пішов до криниці напитися води. Ліг, сперся на руки і хоче пити води. А під листом ворухнулася жаба. І він напудився і вмер. | ||
Рядок 95: | Рядок 93: | ||
Пастухи знайшли царську картку і передали цареві своєї держави. І хлопця поховали по-царськи. | Пастухи знайшли царську картку і передали цареві своєї держави. І хлопця поховали по-царськи. | ||
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:українська народна казка]] |
+ | |||
+ | [[Категорія:Казки про королів і королівн, принцес і півкоролівства в придачу]] | ||
+ | {{Казка про чоловіка}} | ||
+ | {{Чарівні казки}} |
Поточна версія на 04:36, 15 серпня 2014
Був один хлопець. Ще йому було три роки, а він не знав боятися. Іде в ліс на тріски, а йому кажуть:
— Не йди, синку, бо напудишся!
— А я не боюся,— каже він.
Як підріс, пішов служити. Просить чоловіка:
— Ґаздо, научіть мене боятися та буду у вас служити!
Ґазда пристав. Вечором послав хлопця на хлів спати. А на тім хліві щось пуджало. Вранці звідує ґазда:
— Чи ти не боявся?
— Ні!
Лишив хлопець ґазду, пішов до другого.
— Чи ви научите мене боятися?
— Навчу.
Пішли орати на діл. А там стояли два стовпи, а на них висіли розбійники. Ґазда зарубав сокиру в одного стовпа і лишив. Вечором дома каже:
— Але, хлопче, забули ми топір на ділу.
— Я принесу.
— Не йди, бо напудишся.
— Я не боюся.
Побіг хлопець і хоче брати топір, а мертвий повішеник проговорив:
— Ой, небоже, що я би пив!
— Та як тобі подати води?
— Зачерпни у шапку і подай на жерді.
Хлопець так і зробив. І другий повішеник закликав на нього:
— Ой, небоже, що я би пив!
І хлопець зачерпнув у шапку води і на жерді подав йому. І повішеники подарували хлопцеві палицю і міх.
Повернувся хлопець додому. Звідує його ґазда, чи не боявся.
— Не боявся! — і розповів ґазді, що з ним було.
Лишив він ґазду і пішов у військо. А у царя був один бурок. І хлопець стояв на варті біля того бурка. Вночі приходить чорт.
— Іди геть, бо я тебе задушу!
— Ти мене?! Я дістав наказ тут стояти, то й буду стояти!
Чорт забоявся і втік. У пеклі розповів, що за хлопець стоїть на варті біля бурка. Зібралися чорти і почали хлопця страшити. Айбо хлопець не боїться. Загойкав на міх:
— Міше, бери їх!
Міх зав'язався. А хлопець закричав па палицю:
— Палице, бий!
І палиця почала бити. Чорти ячать і просять:
— Підпишемо контракт, що сюди більше не прийдемо.
І підписали контракт кров'ю з перста. І пішов хлопець по цімрях. Увидів старого царя — ще був живий, не задушений. Пішов до молодого царя і сказав:
— Ідіть у бурок і візьміть свого нянька.
Узяли старого царя. Хлопець передав їм контракт, підписаний чортами. Звідує його молодий цар:
— Що ти за се хочеш?
— Научіть мене боятися.
— Коли ти не боявся чортів, то як я тебе навчу боятися?!
Цар написав письмо: коли би хлопець десь умер, то мають його по-царськи поховати. Узяв хлопець письмо і йде світом. Міх і палиця на руках. І дійшов так далеко, що уже би йти під землю. Виломив собі страпату галузу і з нею спустився на той світ. Видить: всі чорти тут. Чорти переглянулися: то він! Варять пшеницю у котлі. Старший його звідує:
— Чого ти сюди прийшов?
— Я знаю, чого. Дайте мені сю галузку замочити у котел.
Чорти не дають. Айбо хлопець схопився за міх — і чорти зразу дозволили. Замочив галузку — і вся пшениця зачепилася на галузку. І з тою галузкою хлопець піднявся на сей світ. Потряс галузкою — і з пшениці зробилися вівці.
Жене хлопець вівці полониною. У видів золоті ворота. Відперлися ворота — і вівці побігли у ті ворота. То були ворота на небо.
Зажурився хлопець, що залишився без овець. Вийняв із тайстри ошийок і їсть. Далі пішов до криниці напитися води. Ліг, сперся на руки і хоче пити води. А під листом ворухнулася жаба. І він напудився і вмер.
Пастухи знайшли царську картку і передали цареві своєї держави. І хлопця поховали по-царськи.