Відмінності між версіями «Хитрий Петр убиває собаку»

Матеріал з Казки українською мовою
 
Рядок 1: Рядок 1:
Якось Хитрий Петр теслярував. Одного вечора, коли він повертався з роботи, вискочив на дорогу злий собака, кинувся на нього і вкусив. Хитрий Петр недовго думав, замахнувся сокирою і вбив собаку. Господар собаки зразу пішов до судді, поскаржився на Хитрого Петра і зажадав, щоб той заплатив за собаку добрячі гроші.
+
Якось Хитрий Петр теслярував. Одного вечора, коли він повертався з роботи, вискочив на дорогу злий [[собака]], кинувся на нього і вкусив. Хитрий Петр недовго думав, замахнувся сокирою і вбив собаку. [[Господар]] собаки зразу пішов до судді, поскаржився на Хитрого Петра і зажадав, щоб той заплатив за собаку добрячі гроші.
  
 
Суддя дуже шанував хитруна, але мусив викликати його до себе. Прийшов Хитрий Петр до судді й розповів усе, як було: так і так, хтозна-звідки вискочив собака і кинувся на нього, а він захищався і вдарив собаку по голові, той і здох.
 
Суддя дуже шанував хитруна, але мусив викликати його до себе. Прийшов Хитрий Петр до судді й розповів усе, як було: так і так, хтозна-звідки вискочив собака і кинувся на нього, а він захищався і вдарив собаку по голові, той і здох.
Рядок 5: Рядок 5:
 
— Ех, Петре, Петре, треба було бити сокирищем, а не обухом,— похитав головою суддя.
 
— Ех, Петре, Петре, треба було бити сокирищем, а не обухом,— похитав головою суддя.
  
— Так воно то так,— мовив Хитрий Петр,— але хай би тоді й собака мене кусав хвостом, а не зубами!
+
— Так воно то так,— мовив Хитрий Петр,— але хай би тоді й [[собака]] мене кусав хвостом, а не зубами!
  
  
 
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}
 
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}

Поточна версія на 22:10, 16 грудня 2013

Якось Хитрий Петр теслярував. Одного вечора, коли він повертався з роботи, вискочив на дорогу злий собака, кинувся на нього і вкусив. Хитрий Петр недовго думав, замахнувся сокирою і вбив собаку. Господар собаки зразу пішов до судді, поскаржився на Хитрого Петра і зажадав, щоб той заплатив за собаку добрячі гроші.

Суддя дуже шанував хитруна, але мусив викликати його до себе. Прийшов Хитрий Петр до судді й розповів усе, як було: так і так, хтозна-звідки вискочив собака і кинувся на нього, а він захищався і вдарив собаку по голові, той і здох.

— Ех, Петре, Петре, треба було бити сокирищем, а не обухом,— похитав головою суддя.

— Так воно то так,— мовив Хитрий Петр,— але хай би тоді й собака мене кусав хвостом, а не зубами!