Три брати – кмітливі хлоп’ята (Боснійська народна казка)

У давнину жили три брати, і була у них прекрасна кобила. Одного разу у братів викрали її. Виявили вони пропажу і стали ворожити, хто кобилу украв.

Старший брат, як найрозумніший, говорить:

- Я вважаю, що злодій був високого росту.

Середній старшого підтримав:

- Коли він був високий, значить, русявий.

А молодший додав:

- Якщо русявий, значить, з величезними вусами. Пішли злодія шукати!

Сказано - зроблено. Кинулися брати прямо через поле на дорогу і налетіли на людину, як дві краплі води схожу на їх злодія, - і на зріст високий, і волосся русяве, і вуса величезні. Тільки кобили при нім не видно. Оточили його брати, немов розлючені шершні, і ну дошкуляти:

- Куди подів нашу кобилу? Одне з двох вибирай - або гроші плати, не сходячи з місця, або кобилу поверни!

Бачить бідолаха, що попався він став, божитися, що ні сном ні духом про ту кобилу, а вже красти і поготів не збирався. Але брати дарма не відступаються.

- Віддавай нашу кобилу, і все тут! Ти вкрав!

Стоїть чоловік стоїть на своєму, тодібрати схопили його і потягли в Травник до кадію на суд. Питає їх кадій:

- З чим пришли?

А брати в один голос:

- Милостивий кадій! Ця людина вкрала нашу кобилу, і прийшли ми просити, щоб ти примусив його нам заплатити.

Став кадій розпитувати:

- А чому ви знаєте, що саме він вкрав вашу кобилу?

Відповідають брати:

- Милостивий ефенді, дійшли ми до цього, чи бажатимеш бачити, своїм розумом, і тепер нам напевно відомо, що вкрав саме він і ніхто інший!

Почувши така відповідь, кадій вийшов в сусідню кімнату, узяв лимон, загорнув його в ганчірку і сунув в мішок. Виносить мішок до братів і говорить:

- Якщо здогадаєтеся, що в цьому мішку лежить, вирішу справу на вашу користь; якщо не вгадаєте - кожен отримає по сто ударів по п'ятах.

Старший брат заявив:

- Що там у тебе в мішку лежить - не знаю, а тільки заховано там щось кругле.

Середній старшого підтримав:

- Якщо кругле - значить, жовте!

- Якщо жовте - значить, в мішку лимон, - сказав наприкінці молодший.

Розмотали ганчірку, а там і насправді лимон. Але кадій все ще не вірить братам. Залишив він їх у себе ночувати. Ось настав вечір, кадій наказав зарізати щеняти і зажарити його братам на вечерю. Підійшов час за стіл сідати, брати взялися за їжу, а кадій їм і говорить:

- Якщо вгадаєте, чиє це м'ясо, - примушу злодія відшкодувати вам збитки, якщо не вгадаєте - кожен отримає по сто ударів по п'ятах.

Старший брат заявив:

- Як би ця животина не звалася, а тільки вона цілісінький день по двору нишпорила.

- Якщо ця животіна цілісінький день по двору хиталася, значить, вона у все свій ніс сунула, - додав середній.

- Якщо вона у все свій ніс сунула, - значить, це щеня, - уклав молодший.

Схопився кадій з лави і крикнув:

- Вгадали! Ваша узяла!

І присудив відшкодувати братам збитки.