Відмінності між версіями «Зайчик (Українська народна казка)»
Snak (обговорення | внесок) м (1 версія) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
| (Не показані 8 проміжних версій 3 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[ | + | Захворів морський [[цар]], і лікар-риба сказала йому, що тільки печінка зайця може врятувати його від смерті. |
| − | |||
| − | |||
| − | Тоді послали кита зловити зайця. Кит поплив, але коло берега зловили його рибалки. | + | Тоді послали [[кит|кита]] зловити зайця. Кит поплив, але коло берега зловили його рибалки. |
Послали сома, але сома теж зловили. | Послали сома, але сома теж зловили. | ||
| Рядок 9: | Рядок 7: | ||
Тоді послали черепаху. Черепаха знайшла царя звірів тигра і каже. | Тоді послали черепаху. Черепаха знайшла царя звірів тигра і каже. | ||
| − | — Ти цар, і у нас є цар. Наш цар умирає, і лікар сказав йому, що якщо він з'їсть заячої печінки, то жити буде. І цар просив, щоб ти дав зайця. | + | — Ти [[цар]], і у нас є [[цар]]. Наш цар умирає, і лікар сказав йому, що якщо він з'їсть заячої печінки, то жити буде. І [[цар]] просив, щоб ти дав зайця. |
| − | Тигр вислухав і звелів привести до нього зайця. | + | [[Файл:Зайчик1.jpg|left]]Тигр вислухав і звелів привести до нього зайця. |
| − | — Іди,— сказав він,— за цею черепахою: тебе кличе морський цар. | + | — Іди,— сказав він,— за цею черепахою: тебе кличе морський [[цар]]. |
| − | Іде зайчик з черепахою і випитує, чого треба від нього морському цареві. Розказала йому черепаха, в чому справа. | + | Іде [[Заєць|зайчик]] з [[черепаха|черепахою]] і випитує, чого треба від нього морському цареві. Розказала йому [[черепаха]], в чому справа. |
| − | — Але якщо він вийме в мене печінку, то я уже жити не буду? — запитав зайчик черепаху. | + | — Але якщо він вийме в мене печінку, то я уже жити не буду? — запитав [[Заєць|зайчик]] черепаху. |
| − | — Цього я не знаю,— сказала черепаха. | + | — Цього я не знаю,— сказала [[черепаха]]. |
| − | — Ну, так ось що. У мене є один кривий родич. Він давно жаліється, що йому від кривої ноги жити не можна. А цареві вашому все ж одно, яку печінку не їсти, аби тільки заяча була. Так ти почекай мене, я тільки ось у цей лісок побіжу і зараз приведу тобі кривого зайця,— сказав зайчик. | + | — Ну, так ось що. У мене є один кривий родич. Він давно жаліється, що йому від кривої ноги жити не можна. А цареві вашому все ж одно, яку печінку не їсти, аби тільки заяча була. Так ти почекай мене, я тільки ось у цей лісок побіжу і зараз приведу тобі кривого зайця,— сказав [[зайчик]]. |
| − | — А мені все одно,— сказала черепаха і випустила зайця. Заєць побіг до лісу, і тільки його і бачили. | + | — А мені все одно,— сказала [[черепаха]] і випустила зайця. [[Заєць]] побіг до лісу, і тільки його і бачили. |
| − | Ждала, ждала черепаха його і полізла до свого царя. Узнав цар, в чому справа, і наказав їй знову лізти до царя звірів. Розказала черепаха цареві звірів, як утік від неї зайчик. | + | Ждала, ждала черепаха його і полізла до свого царя. Узнав цар, в чому справа, і наказав їй знову лізти до царя звірів. Розказала черепаха цареві звірів, як утік від неї [[Заєць|зайчик]]. |
— Ну, йди додому,— сказав їй цар.— Від тебе він знову втече. Я пришлю його з кимось другим. | — Ну, йди додому,— сказав їй цар.— Від тебе він знову втече. Я пришлю його з кимось другим. | ||
| Рядок 31: | Рядок 29: | ||
Почув зайчик, що його шукають, і каже. | Почув зайчик, що його шукають, і каже. | ||
| − | — Тепер, коли мені все одно умирати, зроблюсь я розбійником. Одного разу бачить він — лізе по дорозі черепаха. | + | — Тепер, коли мені все одно умирати, зроблюсь я розбійником. Одного разу бачить він — лізе по дорозі [[черепаха]]. |
| − | — Ти куди лізеш? — питає її зайчик. | + | — Ти куди лізеш? — питає її [[Заєць|зайчик]]. |
| − | — До вашого царя іду. Треба сказати йому, щоб не шукав зайця, так як наш цар уже умер,— відповіла йому черепаха. | + | — До вашого [[цар|царя]] іду. Треба сказати йому, щоб не шукав зайця, так як наш [[цар]] уже умер,— відповіла йому [[черепаха]]. |
Тоді зайчик побіг попереду черепахи і сказав: | Тоді зайчик побіг попереду черепахи і сказав: | ||
| Рядок 41: | Рядок 39: | ||
— Чув я, великий царю, що ти мене шукаєш. Ось я. | — Чув я, великий царю, що ти мене шукаєш. Ось я. | ||
| − | — А де ти був до цього часу? Чому ти утік тоді від черепахи? — запитав цар. | + | — А де ти був до цього часу? Чому ти утік тоді від черепахи? — запитав [[цар]]. |
— Я не утік, а відпросився, погодившись вислати за себе кривого. Ось до нього я і бігав,— пояснив зайчик. | — Я не утік, а відпросився, погодившись вислати за себе кривого. Ось до нього я і бігав,— пояснив зайчик. | ||
| − | — А де ж він? — запитав цар. | + | — А де ж він? — запитав [[цар]]. |
— Та не пішов. Каже, що не хоче умирати,— каже зайчик. | — Та не пішов. Каже, що не хоче умирати,— каже зайчик. | ||
| − | — Як не хоче, то іди ти! — приказав цар. | + | — Як не хоче, то іди ти! — приказав [[цар]]. |
| − | В цей час прилізла черепаха із звісткою, що їх цар уже помер, і зайця не потрібно. | + | В цей час прилізла [[черепаха]] із звісткою, що їх [[цар]] уже помер, і зайця не потрібно. |
— Ну, умер, так умер,— сказав тигр і відпустив зайця додому. | — Ну, умер, так умер,— сказав тигр і відпустив зайця додому. | ||
| + | |||
| + | {{Казки про тварин}} | ||
| + | [[Категорія:Казки про королів і королівн, принцес і півкоролівства в придачу]] | ||
| + | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
Поточна версія на 04:02, 31 березня 2014
Захворів морський цар, і лікар-риба сказала йому, що тільки печінка зайця може врятувати його від смерті.
Тоді послали кита зловити зайця. Кит поплив, але коло берега зловили його рибалки.
Послали сома, але сома теж зловили.
Тоді послали черепаху. Черепаха знайшла царя звірів тигра і каже.
— Ти цар, і у нас є цар. Наш цар умирає, і лікар сказав йому, що якщо він з'їсть заячої печінки, то жити буде. І цар просив, щоб ти дав зайця.
Тигр вислухав і звелів привести до нього зайця.
— Іди,— сказав він,— за цею черепахою: тебе кличе морський цар.
Іде зайчик з черепахою і випитує, чого треба від нього морському цареві. Розказала йому черепаха, в чому справа.
— Але якщо він вийме в мене печінку, то я уже жити не буду? — запитав зайчик черепаху.
— Цього я не знаю,— сказала черепаха.
— Ну, так ось що. У мене є один кривий родич. Він давно жаліється, що йому від кривої ноги жити не можна. А цареві вашому все ж одно, яку печінку не їсти, аби тільки заяча була. Так ти почекай мене, я тільки ось у цей лісок побіжу і зараз приведу тобі кривого зайця,— сказав зайчик.
— А мені все одно,— сказала черепаха і випустила зайця. Заєць побіг до лісу, і тільки його і бачили.
Ждала, ждала черепаха його і полізла до свого царя. Узнав цар, в чому справа, і наказав їй знову лізти до царя звірів. Розказала черепаха цареві звірів, як утік від неї зайчик.
— Ну, йди додому,— сказав їй цар.— Від тебе він знову втече. Я пришлю його з кимось другим.
Почув зайчик, що його шукають, і каже.
— Тепер, коли мені все одно умирати, зроблюсь я розбійником. Одного разу бачить він — лізе по дорозі черепаха.
— Ти куди лізеш? — питає її зайчик.
— До вашого царя іду. Треба сказати йому, щоб не шукав зайця, так як наш цар уже умер,— відповіла йому черепаха.
Тоді зайчик побіг попереду черепахи і сказав:
— Чув я, великий царю, що ти мене шукаєш. Ось я.
— А де ти був до цього часу? Чому ти утік тоді від черепахи? — запитав цар.
— Я не утік, а відпросився, погодившись вислати за себе кривого. Ось до нього я і бігав,— пояснив зайчик.
— А де ж він? — запитав цар.
— Та не пішов. Каже, що не хоче умирати,— каже зайчик.
— Як не хоче, то іди ти! — приказав цар.
В цей час прилізла черепаха із звісткою, що їх цар уже помер, і зайця не потрібно.
— Ну, умер, так умер,— сказав тигр і відпустив зайця додому.
