Відмінності між версіями «Вчений кум»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Якось один чоловік віддав свого сина до школи. Коли хлопець приїхав на літо додому, батько розпитав, як у нього йде наука, і мовив: | + | Якось один [[чоловік]] віддав свого сина до школи. Коли хлопець приїхав на літо додому, батько розпитав, як у нього йде наука, і мовив: |
— Хотілося б мені побачити, чого ти вже навчився. Ходімо до кума, він дуже вчений чоловік, і ти з ним побалакаєш! | — Хотілося б мені побачити, чого ти вже навчився. Ходімо до кума, він дуже вчений чоловік, і ти з ним побалакаєш! | ||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
— А скажи-но мені, як зветься той звір, що ловить мишей? | — А скажи-но мені, як зветься той звір, що ловить мишей? | ||
− | — Такий звір зветься котом,— відповів хлопець. | + | — Такий звір зветься котом,— відповів [[хлопець]]. |
− | — Овва! Він зветься спритністю! — вигукнув кум. Батько покрутив головою, а кум запитав: | + | — Овва! Він зветься спритністю! — вигукнув кум. [[Батько]] покрутив головою, а кум запитав: |
— А як зветься те, на чому ми варимо їжу? | — А як зветься те, на чому ми варимо їжу? | ||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
— Вогонь! — відповів школяр. | — Вогонь! — відповів школяр. | ||
− | — Еге! — знову заперечив кум.— Ця штука зветься пекучістю! Батько почав хмурніти, а кум випробовував хлопця далі: | + | — Еге! — знову заперечив кум.— Ця штука зветься пекучістю! [[Батько]] почав хмурніти, а кум випробовував хлопця далі: |
— А як зветься ота хата, куди ми звозимо снопи з поля? | — А як зветься ота хата, куди ми звозимо снопи з поля? | ||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Ба ні! Вона зветься достатком! — засміявся кум. | Ба ні! Вона зветься достатком! — засміявся кум. | ||
− | Батько сидів мов на голках, та кум вів своєї: | + | [[Батько]] сидів мов на голках, та кум вів своєї: |
— А як зветься! те, що носить на собі кораблі? | — А як зветься! те, що носить на собі кораблі? | ||
− | — Вода,— відповів хлопець. | + | — Вода,— відповів [[хлопець]]. |
— Гай-гай! — вигукнув кум і зацідив кулаком по столу.— Та штука зветься могутністю! | — Гай-гай! — вигукнув кум і зацідив кулаком по столу.— Та штука зветься могутністю! | ||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
Під кінець літа пішов хлопець разом із батьком до кума попрощатися. Зайшли вони у двір і побачили, що наймичка вибирає з кабиці попіл, а під ноги їй увесь час лізе кішка. Наймичка розгнівалась і сипонула на кицьку попелом із лопатки. У попелі лишилися розпечені вуглинки, вони застрягли в кішки на спині, і шерсть у неї затліла. Кішка наче шалена шугонула до стодоли, полізла в солому, і солома зайнялася. | Під кінець літа пішов хлопець разом із батьком до кума попрощатися. Зайшли вони у двір і побачили, що наймичка вибирає з кабиці попіл, а під ноги їй увесь час лізе кішка. Наймичка розгнівалась і сипонула на кицьку попелом із лопатки. У попелі лишилися розпечені вуглинки, вони застрягли в кішки на спині, і шерсть у неї затліла. Кішка наче шалена шугонула до стодоли, полізла в солому, і солома зайнялася. | ||
− | Батько побіг у хату, хлопець метнувся за ним і закричав: | + | [[Батько]] побіг у хату, хлопець метнувся за ним і закричав: |
— Ой-йой-йой! Спритність із пекучістю скочила у достаток, біжіть мерщій з могутністю! | — Ой-йой-йой! Спритність із пекучістю скочила у достаток, біжіть мерщій з могутністю! | ||
Рядок 43: | Рядок 43: | ||
— Тю, синку, я тебе не розумію. Що сталося? — здивувався кум. | — Тю, синку, я тебе не розумію. Що сталося? — здивувався кум. | ||
− | — Спритність із пекучістю скочила у достаток, біжіть мерщій з могутністю! — знов закричав хлопець. | + | — Спритність із пекучістю скочила у достаток, біжіть мерщій з могутністю! — знов закричав [[хлопець]]. |
— Та я ж тобі кажу, що не розумію! — вигукнув кум.— Кажи, що сталося? | — Та я ж тобі кажу, що не розумію! — вигукнув кум.— Кажи, що сталося? | ||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
— І що це мені до макітри влізло, і чого це я вчив тебе говорити не по-людськи? Оце мені кара! | — І що це мені до макітри влізло, і чого це я вчив тебе говорити не по-людськи? Оце мені кара! | ||
− | — Авжеж,— мовив батько і відтоді не водив сина до кума на іспити. | + | — Авжеж,— мовив [[батько]] і відтоді не водив сина до кума на іспити. |
− | |||
+ | {{Казка про чоловіка}} | ||
+ | [[Категорія:Казки про батьків та дітей]] | ||
{{Шаблон:Казки з книги Чеські народні казки (Веселка, 1980)}} | {{Шаблон:Казки з книги Чеські народні казки (Веселка, 1980)}} | ||
{{Шаблон:Чеські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Чеські народні казки українською мовою}} |
Поточна версія на 11:30, 16 травня 2014
Якось один чоловік віддав свого сина до школи. Коли хлопець приїхав на літо додому, батько розпитав, як у нього йде наука, і мовив:
— Хотілося б мені побачити, чого ти вже навчився. Ходімо до кума, він дуже вчений чоловік, і ти з ним побалакаєш!
Після полудня пішли вони до кума, посиділи, попоїли, а тоді батько попрохав кума трохи вивірити хлопця. Кум і спитав:
— А скажи-но мені, як зветься той звір, що ловить мишей?
— Такий звір зветься котом,— відповів хлопець.
— Овва! Він зветься спритністю! — вигукнув кум. Батько покрутив головою, а кум запитав:
— А як зветься те, на чому ми варимо їжу?
— Вогонь! — відповів школяр.
— Еге! — знову заперечив кум.— Ця штука зветься пекучістю! Батько почав хмурніти, а кум випробовував хлопця далі:
— А як зветься ота хата, куди ми звозимо снопи з поля?
Хлопець здивувався, що хрещений питає його про таке, і відповів:
— Та стодолою ж!
Ба ні! Вона зветься достатком! — засміявся кум.
Батько сидів мов на голках, та кум вів своєї:
— А як зветься! те, що носить на собі кораблі?
— Вода,— відповів хлопець.
— Гай-гай! — вигукнув кум і зацідив кулаком по столу.— Та штука зветься могутністю!
Тут батько вже не втримався, узяв ціпка і добряче відлупцював школяра. Хлопець гірко плакав.
Під кінець літа пішов хлопець разом із батьком до кума попрощатися. Зайшли вони у двір і побачили, що наймичка вибирає з кабиці попіл, а під ноги їй увесь час лізе кішка. Наймичка розгнівалась і сипонула на кицьку попелом із лопатки. У попелі лишилися розпечені вуглинки, вони застрягли в кішки на спині, і шерсть у неї затліла. Кішка наче шалена шугонула до стодоли, полізла в солому, і солома зайнялася.
Батько побіг у хату, хлопець метнувся за ним і закричав:
— Ой-йой-йой! Спритність із пекучістю скочила у достаток, біжіть мерщій з могутністю!
— Тю, синку, я тебе не розумію. Що сталося? — здивувався кум.
— Спритність із пекучістю скочила у достаток, біжіть мерщій з могутністю! — знов закричав хлопець.
— Та я ж тобі кажу, що не розумію! — вигукнув кум.— Кажи, що сталося?
Тоді хлопець сказав:
— У кішки загорілася шерсть, вона скочила в стодолу, несіть швидше воду!
Кум із батьком вибігли надвір, та стодола вже зайнялася. Кум побивався, рвав на собі чуба і голосив:
— І що це мені до макітри влізло, і чого це я вчив тебе говорити не по-людськи? Оце мені кара!
— Авжеж,— мовив батько і відтоді не водив сина до кума на іспити.
Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення Казка про чоловіка |
---|
Дерев'яний кінь (українська народна казка) • Корова, кінь і пес (українська народна казка) • Кобиляча голова (українська народна казка) • Сліпий кінь (українська народна казка) • Богатирський кінь (українська народна казка) • Мірошник Гавриїл і пані Марйо (грецька народна казка) • Безхвоста (грецька народна казка) • Хуан Сяо (китайська народна казка) |