Відмінності між версіями «Сніг і заєць (українська народна казка)»
м (перейменував «Сніг і заєць ID 53» на «Сніг і заєць (Українська народна казка )») |
Snak (обговорення | внесок) |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
+ | Каже сніг зайцеві: «Чогось мені голова заболіла». | ||
− | [[ | + | «Мабуть, ти танеш, тим тобі й голова заболіла,— сказав [[заєць]]. |
− | + | Сів на пеньок і гірко заплакав. | |
+ | — Шкода, шкода мені тебе, сніженьку. Я все по снігу бігав, круглі дірки робив. Від [[лис]]иці, від [[вовк]]а, від мисливця в сніг заривався, ховався. Як я тепер без тебе житиму? Піду до господаря лісу, проситиму, хай він тебе, сніженьку, збереже для мене». | ||
− | [[ | + | Та й став [[заєць]] плакати, господаря лісу просити. А сонце вже високо ходить, добре припікає; сніг тане, з гір потоками біжить. Почув зайця господар лісу. Прохання його вислухав та й каже: «З сонцем змагатись не берусь, снігу зберегти не можу. Зате '''кожушок твій білий зміню на сіренький''', буде тобі влітку легко ховатись між сухого листу, кущів та трави, ніхто тебе не вглядить». |
+ | '''Зрадів заєць'''. Та з того часу щоразу й міняє зимовий кожушок на літній. | ||
+ | {{Казки про тварин}} | ||
+ | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
− | |||
− | + | [[Категорія:Казки про вовка]] | |
− | + | ||
+ | [[Категорія:Казки про зайчика]] |
Поточна версія на 22:05, 4 лютого 2014
Каже сніг зайцеві: «Чогось мені голова заболіла».
«Мабуть, ти танеш, тим тобі й голова заболіла,— сказав заєць.
Сів на пеньок і гірко заплакав.
— Шкода, шкода мені тебе, сніженьку. Я все по снігу бігав, круглі дірки робив. Від лисиці, від вовка, від мисливця в сніг заривався, ховався. Як я тепер без тебе житиму? Піду до господаря лісу, проситиму, хай він тебе, сніженьку, збереже для мене».
Та й став заєць плакати, господаря лісу просити. А сонце вже високо ходить, добре припікає; сніг тане, з гір потоками біжить. Почув зайця господар лісу. Прохання його вислухав та й каже: «З сонцем змагатись не берусь, снігу зберегти не можу. Зате кожушок твій білий зміню на сіренький, буде тобі влітку легко ховатись між сухого листу, кущів та трави, ніхто тебе не вглядить».
Зрадів заєць. Та з того часу щоразу й міняє зимовий кожушок на літній.