Відмінності між версіями «Лис і когут (Українська народна казка )»
Bogdana (обговорення | внесок) |
|||
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[ | + | З западаючим смерком заняли кури свої сідала і лагоди[[лис]]я на нічліг, як нараз [[лис]] голодний прийшов до них з такою новиною: |
| + | |||
| + | «Приходжу просто з лісу, где птиці і звірі таку раду радили, щоби межи всіма животинами віднині всяка незгода закінчилася, а вмісто неї вічний мир настав. | ||
| + | |||
| + | Цілий собор, узнавши всеконечну того потребу, ухвалив, щоби перед всім вовки з вівцями, а [[лис]]и з курми о тім порозумі[[лис]]я; і на мене випало вас о тім завідомити, а я перший хочу тоє діло ствердити, що від сеї години буду з вами жити по-приятельськи. | ||
| + | |||
| + | Єсли вам завгодно о тім пересвідчитися, то лиш з бантів ваших до мене злетіть, а я вас по-братньому притисну до мого серця, як іще ніколи не видали-сте, ані чували-сте». | ||
| + | |||
| + | Кури, радуючися тою новиною, стали нараз кодкодакати; но один когут, похваляючи тую загальну ухвалу, підніс голову догори і став ся в одну сторону щось дуже дивити. | ||
| + | |||
| + | Побачивши тоє, сердечний [[лис]] запитав когута: | ||
| + | |||
| + | «А чого ти, брате, заєдно так голову догори задираєш?» | ||
| + | |||
| + | На тоє каже когут: | ||
| + | «Я виглядаю псів, котрі от уже і надбігають; бо рад би-м, щоби ся і они тою новиною потішили і з тобою початок того вічного мира ділом ствердили». | ||
| − | [[ | + | Скоро іно [[лис]] за пси учув, якось йому нараз зробилося недобре, та й перерваним голосом, мов з перепуду, каже до курей: |
| − | + | «Бувайте здорові!» | |
| − | + | А когут на тоє: | |
| − | + | «Але зажди, брате; сам до тебе злізу — бо пси уже і тут». | |
| − | + | [[лис]] заледве іще сказав: «Псам о тій ухвалі з лісу іще нічого не обвіщено»,— і драпнув, що за ним аж закурилося. | |
Незадовго потому опам'ята[[лис]]я і кури з свого одуру і сказали когутові: «Такой-то, що голова, то і розум!» | Незадовго потому опам'ята[[лис]]я і кури з свого одуру і сказали когутові: «Такой-то, що голова, то і розум!» | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | {{Казки про тварин}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Казки про лисичку ]] | ||
Поточна версія на 20:26, 20 березня 2015
З западаючим смерком заняли кури свої сідала і лагодилися на нічліг, як нараз лис голодний прийшов до них з такою новиною:
«Приходжу просто з лісу, где птиці і звірі таку раду радили, щоби межи всіма животинами віднині всяка незгода закінчилася, а вмісто неї вічний мир настав.
Цілий собор, узнавши всеконечну того потребу, ухвалив, щоби перед всім вовки з вівцями, а лиси з курми о тім порозумілися; і на мене випало вас о тім завідомити, а я перший хочу тоє діло ствердити, що від сеї години буду з вами жити по-приятельськи.
Єсли вам завгодно о тім пересвідчитися, то лиш з бантів ваших до мене злетіть, а я вас по-братньому притисну до мого серця, як іще ніколи не видали-сте, ані чували-сте».
Кури, радуючися тою новиною, стали нараз кодкодакати; но один когут, похваляючи тую загальну ухвалу, підніс голову догори і став ся в одну сторону щось дуже дивити.
Побачивши тоє, сердечний лис запитав когута:
«А чого ти, брате, заєдно так голову догори задираєш?»
На тоє каже когут:
«Я виглядаю псів, котрі от уже і надбігають; бо рад би-м, щоби ся і они тою новиною потішили і з тобою початок того вічного мира ділом ствердили».
Скоро іно лис за пси учув, якось йому нараз зробилося недобре, та й перерваним голосом, мов з перепуду, каже до курей:
«Бувайте здорові!»
А когут на тоє:
«Але зажди, брате; сам до тебе злізу — бо пси уже і тут».
лис заледве іще сказав: «Псам о тій ухвалі з лісу іще нічого не обвіщено»,— і драпнув, що за ним аж закурилося.
Незадовго потому опам'яталися і кури з свого одуру і сказали когутові: «Такой-то, що голова, то і розум!»
