Бджоли і ведмідь (Українська народна казка)
Матеріал з Казки українською мовою
Версія від 18:31, 11 червня 2014, створена Bogdana (обговорення | внесок) (перейменував «Бджоли і медвідь (Українська народна казка)» на «Бджоли і ведмідь (Українська народна казка)»)
Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення
Дикі бджоли мали гніздо у дуплі на дереві.
Довідавшись о тім ведмідь і дуфаючи в свою силу, приходить до них і каже:
«Ви дрібні і слабі сотворіння! Дайте мені ваш мед, бо іначе дерево виверну, мед з'їм, а вас видушу!»
— «Добре,— кажуть бджоли,—пробуй; якщо даш нам раду, ми піддамося».
Ведмедя розгнівала така відвага бджіл, вткнув він голову свою в дерево і висунув язик по мед, но нараз учув такий біль, що і за свою силу забув, бо бджоли в язик, уха, ніс накололи його страшно своїми жалами, а він, утікаючи, не слухав, як бджоли кликали за ним: «Пам'ятай, що і малі створіння можуть боронитись!»
Тут така наука: і малими, но сполученими силами можна много доброго зробити і від ворогів оборонитись.