Відмінності між версіями «Бджоли і ведмідь (Українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
Рядок 1: Рядок 1:
[[Категорія:українська народна казка]]
+
[[Файл:Ведмедик 300х200.jpg|left]]Дикі бджоли мали гніздо у дуплі на дереві.
 +
 
 +
Довідавшись о тім [[ведмідь]] і дуфаючи в свою силу, приходить до них і каже:
 +
 
 +
«Ви дрібні і слабі сотворіння! Дайте мені ваш мед, бо іначе дерево виверну, мед з'їм, а вас видушу!»
 +
 
 +
— «Добре,— кажуть бджоли,—пробуй; якщо даш нам раду, ми піддамося».
  
[[Категорія:Казки про ведмедя]]
+
Ведмедя розгнівала така відвага бджіл, вткнув він голову свою в дерево і висунув язик по мед, но нараз учув такий біль, що і за свою силу забув, бо бджоли в язик, уха, ніс накололи його страшно своїми жалами, а він, утікаючи, не слухав, як бджоли кликали за ним:  
 +
«Пам'ятай, що і малі створіння можуть боронитись!»
  
Дикі бджоли мали гніздо в дуплавім дереві. Довідавшись о тім [[ведмідь]] і дуфаючи в свою силу, приходить до них і каже: «Ви дрібні і слабі сотворіння! Дайте мені ваш мед, бо іначе дерево виверну, мед з'їм, а вас видушу!» — «Добре,— кажуть бджоли,—пробуй; сли даш нам раду, ми піддамося».
+
Тут така наука: і малими, но сполученими силами можна много доброго зробити і від ворогів оборонитись.
  
Ведмедя розгнівала така відвага бджіл, вткнув він голову свою в дерево і висунув язик по мед, но нараз учув такий біль, що і за свою силу забув, бо бджоли в язик, уха, ніс накололи єго страшно своїми жалами, а він, утікаючи, не слухав, як бджоли кликали за ним: «Пам'ятай, що і малі сотворіння потрафлять боронитись!»
+
[[Категорія:українська народна казка]]
  
Тут така наука: і малими, но сполученими силами можна много доброго зділати і від ворогів оборонитись.
+
[[Категорія:Казки про ведмедя]]
 +
{{Казки про тварин}}

Версія за 18:31, 11 червня 2014

Ведмедик 300х200.jpg

Дикі бджоли мали гніздо у дуплі на дереві.

Довідавшись о тім ведмідь і дуфаючи в свою силу, приходить до них і каже:

«Ви дрібні і слабі сотворіння! Дайте мені ваш мед, бо іначе дерево виверну, мед з'їм, а вас видушу!»

— «Добре,— кажуть бджоли,—пробуй; якщо даш нам раду, ми піддамося».

Ведмедя розгнівала така відвага бджіл, вткнув він голову свою в дерево і висунув язик по мед, но нараз учув такий біль, що і за свою силу забув, бо бджоли в язик, уха, ніс накололи його страшно своїми жалами, а він, утікаючи, не слухав, як бджоли кликали за ним: «Пам'ятай, що і малі створіння можуть боронитись!»

Тут така наука: і малими, но сполученими силами можна много доброго зробити і від ворогів оборонитись.