Відмінності між версіями «Лисиця і козел у ямі (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Лисиця]] і козел у ямі
+
Голодна [[лисиця]] бігла понад лісом, задерши морду вгору, приглядалась на ворон, зазівалась і полетіла в яму.
 +
 
 +
Яма була глибока, вико[[пан]]а мисливцями, щоб зловити якого-небудь звірюку.
 +
 
 +
[[Лисиця]] цілий день гибіла в ямі голодна, силкувалась виплигнуть і ніяк не могла вибраться звідти.
 +
 
 +
Уже пізно так, як у полудню пору, де не взявся козел, ішов до лісу, задерши голову; хвостиком ворушив, борідкою потру-хував, головою покивував.
 +
 
 +
Побачила [[лисиця]] козла, почала його улещувать:
 +
 
 +
«Ей, земляк! Чого ти там спекою тиняєшся? Іди до мене в холодочок».
 +
 
 +
— «Не хочу, там сиро; я краще піду в ліс, там, може, собі водиці надибаю, а то душа горить, пити хочеться».
 +
 
 +
— «Ех ти, дурень кудлатий, де ж ти там води знайдеш? Та навіщо й шукать, коли ось у мене під ногами е чиста холодна вода.
 +
 +
Плигай до мене, тут прохолодно, не душно, свіжа водиця... І умирать не треба!.. А ти там печешся на сонці, нудьгуєш».
  
Голодна [[лисиця]] бігла понад лісом, задерши морду вгору, приглядалась на ворон, зазівалась і полетіла в яму. Яма була глибока, вико[[пан]]а мисливцями, щоб зловити якого-небудь звірюку.
 
[[Лисиця]] цілий день гибіла в ямі голодна, силкувалась виплигнуть і ніяк не могла вибраться звідти. Уже пізно так, як у полудню пору, де не взявся козел, ішов до лісу, задерши голову; хвостиком ворушив, борідкою потру-хував, головою покивував.
 
Побачила [[лисиця]] козла, почала його улещувать: «Ей, земляк! Чого ти там спекою тиняєшся? Іди до мене в холодочок».— «Не хочу, там сиро; я краще піду в ліс, там, може, собі водиці надибаю, а то душа горить, пити хочеться».— «Ех ти, дурень кудлатий, де ж ти там води знайдеш? Та навіщо й шукать, коли ось у мене під ногами е чиста холодна вода. Плигай до мене, тут прохолодно, не душно, свіжа водиця... І умирать не треба!.. А ти там печешся на сонці, нудьгуєш».
 
 
Козел послухався, плигнув до лисиці в яму, аж бризки полетіли на всі боки. Лисицю замалим не задушив.
 
Козел послухався, плигнув до лисиці в яму, аж бризки полетіли на всі боки. Лисицю замалим не задушив.
 +
 
А вона йому: «Тихше, бородатий дурень, ти всю мене обляпав грязюкою!»
 
А вона йому: «Тихше, бородатий дурень, ти всю мене обляпав грязюкою!»
 +
 
А сама тим часом, не довго думавши, плигнула козлові на спину, а зі спини на роги, і вистрибнула з ями.
 
А сама тим часом, не довго думавши, плигнула козлові на спину, а зі спини на роги, і вистрибнула з ями.
 +
 
А козел зостався у ямі і був там ще два дні, поки натрапили на нього пастухи і витягли звідти на віжках.
 
А козел зостався у ямі і був там ще два дні, поки натрапили на нього пастухи і витягли звідти на віжках.
  
[[Категорія:Українські народні казки]]
+
[[Категорія:українська народна казка]]
 +
 
 +
 
 +
{{Казки про тварин}}

Поточна версія на 16:14, 6 лютого 2015

Голодна лисиця бігла понад лісом, задерши морду вгору, приглядалась на ворон, зазівалась і полетіла в яму.

Яма була глибока, викопана мисливцями, щоб зловити якого-небудь звірюку.

Лисиця цілий день гибіла в ямі голодна, силкувалась виплигнуть і ніяк не могла вибраться звідти.

Уже пізно так, як у полудню пору, де не взявся козел, ішов до лісу, задерши голову; хвостиком ворушив, борідкою потру-хував, головою покивував.

Побачила лисиця козла, почала його улещувать:

«Ей, земляк! Чого ти там спекою тиняєшся? Іди до мене в холодочок».

— «Не хочу, там сиро; я краще піду в ліс, там, може, собі водиці надибаю, а то душа горить, пити хочеться».

— «Ех ти, дурень кудлатий, де ж ти там води знайдеш? Та навіщо й шукать, коли ось у мене під ногами е чиста холодна вода.

Плигай до мене, тут прохолодно, не душно, свіжа водиця... І умирать не треба!.. А ти там печешся на сонці, нудьгуєш».

Козел послухався, плигнув до лисиці в яму, аж бризки полетіли на всі боки. Лисицю замалим не задушив.

А вона йому: «Тихше, бородатий дурень, ти всю мене обляпав грязюкою!»

А сама тим часом, не довго думавши, плигнула козлові на спину, а зі спини на роги, і вистрибнула з ями.

А козел зостався у ямі і був там ще два дні, поки натрапили на нього пастухи і витягли звідти на віжках.