Бійка вовків із свиньми (Українська народна казка)

Матеріал з Казки українською мовою
Перейти до: навігація, пошук

Здибався вовк з пацюком та й каже вовк до пацюка:

«Я тебе маю з'їсти».

Пацюк каже до вовка:

«То моя річ». Тоді скочив вовк до пацюка та й до карку; а пацюк вовка за ноги.

Як зачав волочити, взяв під себе, ледве вовк вирвався.

Як ся вирвав та й каже: «Чекай, я тобі покажу; я собі закличу кілька вовків, та й ми тебе роздерем».

А пацюк каже:

«Ну, ну, добре». Тоді вовк як завив. Прибігло д нему з десять вовків та й кажуть:

«Чого потребуєш?»

— «Тут я казав пацюкові, що маю його з'їсти, а він мене як лапнув попід спід попід черево, я ся ледве вирвав».

Кажуть вовки пацюкові:

«Ми тебе зараз роздерем». А пацюк тоді каже:

«Що вам з мене одного? Я прикличу зараз ще хоть зо штири». Пацюк як засвистів, то прибігла до нього ціла бурса свиней.

Та й кажуть свині до пацюка:

«Що потребуєш?» А пацюк ся відзиває до них: «На мене напав лихий звір і хоче мене з'їсти. Може би ви нас розсудили?»

Свині тогди як зачали за вовками гнати, як злапали двох вовків, як зачали їх рвати, то ті решта вовків як утекли та й кажуть одні до других:

«Це треба нам такими дурними бути, щоби нас один пацюк десятьох змудрував?

Нам ся на то не треба було дивитися, що він казав, що «Я вам прикличу штири, аби-ж мали що більше їсти» — а було нам його розірвати і з'їсти.

Отже, тепер, вовку, ми тебе маємо з'їсти, що ти не знав, як ся застосувати».

Вовчик
Перегляди
Особисті інструменти