Кривий вовк (Українська народна казка)

Матеріал з Казки українською мовою

Перед святим Миколаєм сходяться вовки на Чорну гору, там каже їм святий Миколай, котрий має що з'їсти за цілий рік.

Був межи вовками і один кривий вовк.

Він усе приходив на самім послідку, а як прийде, то пхається на самий перед, аби йому святий Миколай сказав, що має з'їсти.

Тоді Миколай каже:

«Іди, там пасеться стадо свиней, а межи ними є одно криве, то маєш з'їсти».

Приходить вовк ід свиням та й каже: «Я се криве маю з'їсти».

— «Добре,— кажуть свині,— але вперед викопай яму глибоку, а потому будеш їсти, бо з нас, свиней, світяться кості на великодні свята, а ти будеш кидати по полю?

Потому, як із'їш, та й кості скидаєш у яму, прикидаєш їх землею та не будеш мати гріху».

Викопав вовк глибоку яму та й каже до свиней:

«Тепер я вже буду їсти». Свині трутили його в яму, а сами утекли. Доки вовк виліз з ями, то вни були вже в селі.

Чекає вовк голодний цілий рік. Аж знов перед Миколаєм прийшов на Чорну гору.

Кривий-вовк-250.jpg

Припхався він на самий перед і каже до святого Миколая:

«Скажи мені, що я маю з'їсти за сей рік?»

Тоді Николай каже до нього:

«Іди, там над ставом пасеться стадо гусей, а межи ними є одно криве гуся, та то маєш з'їсти».

Прийшов вовк над став і каже до гусей:

«О, се я криве маю з'їсти».

Тоді гуси кажуть до вовка:

«В нашого ґазди ниньки весілля, а ти як з'їш гуся, то ми будем ся смутитися; уперед нам заграй, аби ми погуляли, а потому будеш їсти гуся».

Гуде вовк на губу, а гуси наоколо нього крутяться; обкрутилися так два рази, знялися й полетіли, а вовк сам лишився.

Чекає вовк знов рік голодний.

Перед святим Миколаєм прийшов він на Чорну гору і знов перепхався на самий перед.

А Миколай каже до нього:

«Іди, там сама кобила пасеться, то маєш її з'їсти».

Прийшов вовк до кобили та й каже їй:

«Я тебе маю з'їсти». Тогди кобила каже до нього:

«Мене ґазда лиш підкував, я ще навіть йому не відробила за підкови; розкуй мене, підкови склади, а ґазда прийде та й собі забере підкови».

Тоді вовк бере задню ногу; лиш хотів зубами злапати підкову, а кобила ударила його ногов по голові. вовк лиш перевернувся, а кобила побігла тим часом додому. Лежав він так зо дві годині, заким відійшов. Потому встав та й пішов в ліс.

Ішов чоловік рубати бильні до ціпа; але дивиться, іде той вовк. Він став тихо у корчі, взяв билень у руки та й чекає.

Але йде вовк попри корч та й каже сам до себе: «Ой, господи, взяв би-с добрий билень та мене покигнув дурного».

Як чоловік учув то, вискочив з корча і вдарив вовка через плечі. вовк настрашився і утік. Вибіг він у поле та й каже сам до себе:

«Ай, боже, як ти на мене завзявся. Я лиш сказав, а ти вже й зробив!»