Лисиця та їжак (Українська народна казка)

Матеріал з Казки українською мовою
Перейти до: навігація, пошук

Поверталася стара лисиця з невдалого полювання.

У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає.

Гарний їжак 300х200.jpg
Назустріч їжак.

«Здоров був, їжаче!»

— «Здоровенькі й ви будьте»,— відповів їжак і згорнувся клубочком.

«Як здоров'ячко?»

— «Спасибі».

— «А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось».

Згорнувся їжак іще тугіше, засопів.

«Не можу,— відповідає.— Я ще не вмивався».

— «А знаєш,— каже лисиця,— я тепер уже не їм м'яса, самі овочі.

Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж!..»

— «Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться».— «Де це?» — так і підскочила лисиця. «За струмочком праворуч. Та куди ж ви?» — «Побіжу, ніколи...»

І лисиці — як не було.

Розгорнувся їжак: «Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...»

Та й потупав далі.