Свиня, ведмідь, лисиця та кіт

Матеріал з Казки українською мовою
Перейти до: навігація, пошук

Задумали якось свиня, ведмідь та лисиця разом землю обробляти і врожай збирати. Домовлялись, що свиня буде орати, ведмідь сіяти, а лисиця боронувати. Так і зробили.

Коли жито визріло, вони врожай зібрали і на три частини його поділили: свиня взяла собі зерно, ведмідь солому, а лисиці залишилася полова. Не сподобався лисиці такий розподіл. Сказала вона про це свині й ведмедю, а ті й вухом не повели. І пішла тоді лисиця шукати суддю, щоб поділив їх справедливо. Йде дорогою, назустріч кіт.

– Куди ти, лисичко, йдеш?

– Йду шукати суддю, щоб справедливо поділив прибутки! – Та й розповіла котові, як її свиня та ведмідь скривдили.

– Не журися, – каже кіт, – я вас добре поділю!

Ідуть лисиця та кіт разом, а свиня з ведмедем ще здалеку їх побачили:

– Обманули ми лисицю, от вона вже страшного суддю веде!

(А ця дика свиня та ведмідь ніколи такого звіра не бачили!).

Давай вони ховатися од кота! Свиня залізла в купу соломи, а ведмідь видерся на дерево і сховався поміж листям.

Підійшли кіт з лисицею до спільного поля, а там уже нікого нема. Сіли, почекали. Аж кіт зирк – в купі соломи хтось шарудить.

«Миша!» – подумав. Та як скочить!

Свиня так перелякалася!

«Це за хитрість мою кара!» – подумала.

Як скочить! З переляку забігла аж в озеро та вже більше назад не верталася – побрела собі геть.

А кіт від переляку, що в соломі була не миша, а таке страховисько, скочив на дерево і подерся вгору прямо на ведмедя. Той ледве не вмер. «Це суддя вже розправився із свинею і мене дістає», – думає собі. Та давай дертися вище. Натрапив на тонку гілку. Вона переломилася – ведмідь ледве кістки зібрав і геть із цього лісу подався.

Бачить кіт, що таке діло, скочив з дерева і каже лисиці:

– Я ж казав тобі, що допоможу.

Забрали вони жито і стали удвох жити.


Вовчик
Перегляди
Особисті інструменти