Відмінності між версіями «Вовк та вовчиця (Українська народна казка)»
м (перейменував «Вовк та вовчиця ID 104» на «Вовк та вовчиця (Казки про тварин)») |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | [[ | + | Розмовляли одного разу вовк з вовчицею. |
+ | |||
+ | «Погано тобі, [[вовк|вовче]], живеться»,— каже [[вовк|вовчиця]]. | ||
+ | |||
+ | «Чому?» — дивиться на неї [[вовк]]. | ||
+ | |||
+ | «Ти все по кущах ходиш, від людей ховаєшся». | ||
+ | |||
+ | — «Гм,— пробурчав [[вовк]],— але ти також від людей ховаєшся...» | ||
+ | |||
+ | — «Ні, я де хочу, там і ходжу, і ніхто мене не бачить». | ||
+ | |||
+ | — «Брешеш ти, голубонько! — не погоджується [[вовк]]. | ||
− | + | — Тебе бачать люди так само, як і мене». | |
− | [[ | + | — «Вір, не вір, я правду кажу»,— відповідає [[вовк|вовчиця]]. |
+ | Покрутив головою [[вовк]] та й каже: «Коли так, то давай перевіримо. | ||
− | + | Я заховаюсь у кущах, а ти йди у поле. Побачим: помітять тебе люди чи ні?» | |
− | + | — «Добре,— каже [[вовк|вовчиця]],— подивимось!» | |
Пішов [[вовк]] у кущі, а [[вовк|вовчиця]] вийшла у поле. Побачили її орачі і почали гукати: «[[Вовк]], [[вовк]]!..» | Пішов [[вовк]] у кущі, а [[вовк|вовчиця]] вийшла у поле. Побачили її орачі і почали гукати: «[[Вовк]], [[вовк]]!..» | ||
− | Почув це [[вовк]] у кущах, що його згадують, і дременув у ліс. Біжить та й думає: «Цікаво, [[вовк|вовчиця]] в поле вийшла — і нічого, а я в кущах сидів — і мене побачили!..» | + | Почув це [[вовк]] у кущах, що його згадують, і дременув у ліс. |
+ | |||
+ | Біжить та й думає: «Цікаво, [[вовк|вовчиця]] в поле вийшла — і нічого, а я в кущах сидів — і мене побачили!..» | ||
+ | |||
+ | Догнала його [[вовк|вовчиця]], запитує: «Ну що, чия правда?» | ||
+ | |||
+ | Віддихався [[вовк]] та й каже: «Твоя правда. Нічого не скажеш!.. Якби не перевірив, ніколи б не повірив». | ||
+ | [[Категорія:українська народна казка]] | ||
+ | {{Казки про тварин}} | ||
− | + | [[Категорія:Казки про вовка]] |
Поточна версія на 03:01, 16 квітня 2014
Розмовляли одного разу вовк з вовчицею.
«Погано тобі, вовче, живеться»,— каже вовчиця.
«Чому?» — дивиться на неї вовк.
«Ти все по кущах ходиш, від людей ховаєшся».
— «Гм,— пробурчав вовк,— але ти також від людей ховаєшся...»
— «Ні, я де хочу, там і ходжу, і ніхто мене не бачить».
— «Брешеш ти, голубонько! — не погоджується вовк.
— Тебе бачать люди так само, як і мене».
— «Вір, не вір, я правду кажу»,— відповідає вовчиця.
Покрутив головою вовк та й каже: «Коли так, то давай перевіримо.
Я заховаюсь у кущах, а ти йди у поле. Побачим: помітять тебе люди чи ні?»
— «Добре,— каже вовчиця,— подивимось!»
Пішов вовк у кущі, а вовчиця вийшла у поле. Побачили її орачі і почали гукати: «Вовк, вовк!..»
Почув це вовк у кущах, що його згадують, і дременув у ліс.
Біжить та й думає: «Цікаво, вовчиця в поле вийшла — і нічого, а я в кущах сидів — і мене побачили!..»
Догнала його вовчиця, запитує: «Ну що, чия правда?»
Віддихався вовк та й каже: «Твоя правда. Нічого не скажеш!.. Якби не перевірив, ніколи б не повірив».