Відмінності між версіями «Лисиця і куріпка (французька народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) м (перейменував «Лисиця і куріпка» на «Лисиця і куріпка (французька народна казка)») |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | Побачила якось на узліссі [[лисиця]] сіру куріпку та й питає: «Скажи-но, куріпонько, як це ти примудряєшся вдень спати?» | ||
+ | |||
+ | — А так собі. Сховаю голівку під крильце та й сплю. Ось подивися!
Сховала куріпка голівку під крильце. А лисиці того тільки й треба. | ||
+ | |||
+ | Стрибнула вона до куріпки, вхопила її за крильце та й помчала геть. Коли лисиця пробігала понад річкою, побачили її пралі й загукали: | ||
+ | |||
+ | — Ви гляньте! Ви тільки гляньте! [[Лисиця]] тягне куріпку! | ||
+ | |||
+ | — Що воно за нахаби тут живуть! І не соромно їм пхати носа в чужі справи? — тихенько сказала куріпка. | ||
+ | |||
+ | «Справді, хіба це їх обходить?» — подумала [[лисиця]], і закортіло їй вилаяти праль. Розціпила вона зуби. Та не встигла слова мовити — куріпка шасть у неї з пащі! Злетіла вгору і на дубовій гілці вмостилася. | ||
+ | |||
+ | — Гай-гай! Ніколи не слід базікати на вітер! — мовила [[лисиця]].
Усміхнулася куріпка та й відказує: | ||
+ | |||
+ | — Правду кажеш, лисичко! А вже спати лягати раніше пори — і поготів! | ||
Рядок 6: | Рядок 21: | ||
{{Шаблон:Французькі казки українською мовою}} | {{Шаблон:Французькі казки українською мовою}} | ||
+ | |||
+ | {{Казки про тварин}} |
Поточна версія на 04:06, 9 жовтня 2013
Побачила якось на узліссі лисиця сіру куріпку та й питає: «Скажи-но, куріпонько, як це ти примудряєшся вдень спати?»
— А так собі. Сховаю голівку під крильце та й сплю. Ось подивися! Сховала куріпка голівку під крильце. А лисиці того тільки й треба.
Стрибнула вона до куріпки, вхопила її за крильце та й помчала геть. Коли лисиця пробігала понад річкою, побачили її пралі й загукали:
— Ви гляньте! Ви тільки гляньте! Лисиця тягне куріпку!
— Що воно за нахаби тут живуть! І не соромно їм пхати носа в чужі справи? — тихенько сказала куріпка.
«Справді, хіба це їх обходить?» — подумала лисиця, і закортіло їй вилаяти праль. Розціпила вона зуби. Та не встигла слова мовити — куріпка шасть у неї з пащі! Злетіла вгору і на дубовій гілці вмостилася.
— Гай-гай! Ніколи не слід базікати на вітер! — мовила лисиця. Усміхнулася куріпка та й відказує:
— Правду кажеш, лисичко! А вже спати лягати раніше пори — і поготів!