Відмінності між версіями «Сліпа курка (Болгарська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} {{Шаблон:Казки з книги Болгарські ...) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | Пішли якось півень і курка в гори по горіхи. Півень вилетів на ліщину, почав зривати горішки, лускати їх та їсти, а курка внизу підскакувала, шукала, хотіла скуштувати хоч один горішок. Півень був ласун, швидко їв горішки і навіть не думав про курку. | ||
+ | — Гей, братику,— почала просити курка,— чом ти не кинеш мені хоч один горішок? Я теж хочу покуштувати, який він на смак! Я теж хочу їсти! | ||
+ | Тоді [[півень]] і кинув згори один горішок, та так, що вцілив курці в око, і вона осліпла. Заплакала курка, розкудкудакалась, зняла галас аж до неба. Зліз півень на землю подивитися, що скоїлося з куркою. А та кинулась на нього, та ну його клювати, пір’я висмикувати, ироклинати. Півень відповів їй тим самим. Бились вони, бились, а коли потомилися, надумали піти до судді, щоб їх розсудив. | ||
+ | — Коли ти суддя,— сказала курка,— то мусиш півня засудити, бо він мені вибив горіхом око. | ||
+ | — Чому ти, півню, вибив курці око? — спитав суддя. | ||
+ | |||
+ | — Тому що ліщина мені подерла штани,— відповів півень. | ||
+ | |||
+ | Погукав суддя ліщину: | ||
+ | |||
+ | — Ліщино, чому ти подерла півню штани? | ||
+ | |||
+ | — Тому що коза об’їла моє листя,— випнулася ліщина. | ||
+ | |||
+ | Суддя подивувався, подивувався, а тоді звелів привести козу: | ||
+ | |||
+ | — Чому ти, кізонько, об’їла листя на ліщині? | ||
+ | |||
+ | — А тому, що пастух мене погано пасе, і я ходжу голодна. | ||
+ | |||
+ | Погукали й пастуха. | ||
+ | |||
+ | — Ти чому, братику, погано козу пасеш? — питає суддя. | ||
+ | |||
+ | — Мене господиня погано годує. Дає мені трохи черствого хліба, пісної бринзи й цибулину, щоб я з голоду не вмер. | ||
+ | |||
+ | Звелів суддя привести господиню. Та поглянула довкола себе, бачить: зійшлися півень, курка, коза, ліщина і пастух. Проти них сидить суддя й суворо на неї дивиться. Здвигнула [[жінка]] плечима й чекає, що ж далі буде. | ||
+ | |||
+ | — Ти, господине, чому погано пастуха годуєш? — питає суддя. | ||
+ | |||
+ | — Я завжди його добре годую,— каже та,— але сьогодні я мусила дати йому черствого хліба, бо собака з’їла тісто, і я не могла напекти свіжого. | ||
+ | |||
+ | Погукали собаку. | ||
+ | |||
+ | — Чому ти, собако, з’їла тісто? — питає суддя.— Знаєш, якої ти шкоди накоїла? Пастух був голодний, погано пас козу, коза об’їла листя на ліщині, ліщина подерла штани півневі, а той розсердився, кинув горішок і вибив курці око. | ||
+ | |||
+ | [[Собака]] замахала хвостом, облизалась і каже: | ||
+ | |||
+ | — Я була голодна і тому з’їла тісто. Голод — не свій брат. | ||
+ | |||
+ | Суддя не знав, що сказати на ці слова, і відпустив усіх, так і не знайшовши винного. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | {{Казки про тварин}} | ||
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} | ||
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}} | {{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}} |
Поточна версія на 11:40, 14 грудня 2013
Пішли якось півень і курка в гори по горіхи. Півень вилетів на ліщину, почав зривати горішки, лускати їх та їсти, а курка внизу підскакувала, шукала, хотіла скуштувати хоч один горішок. Півень був ласун, швидко їв горішки і навіть не думав про курку.
— Гей, братику,— почала просити курка,— чом ти не кинеш мені хоч один горішок? Я теж хочу покуштувати, який він на смак! Я теж хочу їсти!
Тоді півень і кинув згори один горішок, та так, що вцілив курці в око, і вона осліпла. Заплакала курка, розкудкудакалась, зняла галас аж до неба. Зліз півень на землю подивитися, що скоїлося з куркою. А та кинулась на нього, та ну його клювати, пір’я висмикувати, ироклинати. Півень відповів їй тим самим. Бились вони, бились, а коли потомилися, надумали піти до судді, щоб їх розсудив.
— Коли ти суддя,— сказала курка,— то мусиш півня засудити, бо він мені вибив горіхом око.
— Чому ти, півню, вибив курці око? — спитав суддя.
— Тому що ліщина мені подерла штани,— відповів півень.
Погукав суддя ліщину:
— Ліщино, чому ти подерла півню штани?
— Тому що коза об’їла моє листя,— випнулася ліщина.
Суддя подивувався, подивувався, а тоді звелів привести козу:
— Чому ти, кізонько, об’їла листя на ліщині?
— А тому, що пастух мене погано пасе, і я ходжу голодна.
Погукали й пастуха.
— Ти чому, братику, погано козу пасеш? — питає суддя.
— Мене господиня погано годує. Дає мені трохи черствого хліба, пісної бринзи й цибулину, щоб я з голоду не вмер.
Звелів суддя привести господиню. Та поглянула довкола себе, бачить: зійшлися півень, курка, коза, ліщина і пастух. Проти них сидить суддя й суворо на неї дивиться. Здвигнула жінка плечима й чекає, що ж далі буде.
— Ти, господине, чому погано пастуха годуєш? — питає суддя.
— Я завжди його добре годую,— каже та,— але сьогодні я мусила дати йому черствого хліба, бо собака з’їла тісто, і я не могла напекти свіжого.
Погукали собаку.
— Чому ти, собако, з’їла тісто? — питає суддя.— Знаєш, якої ти шкоди накоїла? Пастух був голодний, погано пас козу, коза об’їла листя на ліщині, ліщина подерла штани півневі, а той розсердився, кинув горішок і вибив курці око.
Собака замахала хвостом, облизалась і каже:
— Я була голодна і тому з’їла тісто. Голод — не свій брат.
Суддя не знав, що сказати на ці слова, і відпустив усіх, так і не знайшовши винного.
Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка,1979) |
---|
Їжак і сонце • Кошеня і лев • Вовк і собака • Раз та гаразд • Людина — найсильніша • Горобець і лисиця • Лисиця і лелека • Лисиця і їжак • Як чоловік із змією судився • Людина, ведмідь і лисиця • Вовк і сорока • Ворона і рак • Погонич і його верблюди • Виноградар і змія • Сильний лев і маленьке мишеня • У розумного царя сильне військо • Добрий урок • Кішка й дурні люди • Лихе слово не забувається • Страшне кошеня • Як друзі вовків налякали • Битий небиту несе • Хитра лисиця • Що шукав, те й знайшов • Як друзі разом у лісі жили • Верблюд-суддя • Сліпа курка • Сильний горобець • Гуска й качка • Зозуля і риба • Курка й вівця • Два ослики • Заєць-рятівник • Швидка робота • Гостинні мурашки • Троє братів і золота яблуня • Золоте дівча • Кажи, прядко! • Жива вода • Хлопець і вітер • Бідар і водяник • Правда і кривда • Як бідний чоловік з лихварем судився • Найкращий стрілець • Пещена донька • Біда вчить • Сливи за сміття • Найдорожчий плід • Хто не робить, той з голоду вмирає • Охочий до науки хлопець • Ліве око царя • Шануй батька і в старості • Розумна невістка • Сват і кмітлива дівчина • Нема гіршого від пияцтва • Найдорожче — це сіль • Хитрий Петр і брехуни |
Болгарські народні казки українською мовою |
---|
Їжак і сонце • Кошеня і лев • Вовк і собака • Раз та гаразд • Людина — найсильніша • Горобець і лисиця • Лисиця і лелека • Лисиця і їжак • Як чоловік із змією судився • Людина, ведмідь і лисиця • Вовк і сорока • Ворона і рак • Погонич і його верблюди • Виноградар і змія • Сильний лев і маленьке мишеня • У розумного царя сильне військо • Добрий урок • Кішка й дурні люди • Лихе слово не забувається • Страшне кошеня • Як друзі вовків налякали • Битий небиту несе • Хитра лисиця • Що шукав, те й знайшов • Як друзі разом у лісі жили • Верблюд-суддя • Сліпа курка • Сильний горобець • Гуска й качка • Зозуля і риба • Курка й вівця • Два ослики • Заєць-рятівник • Швидка робота • Гостинні мурашки • Троє братів і золота яблуня • Золоте дівча • Кажи, прядко! • Жива вода • Хлопець і вітер • Бідар і водяник • Правда і кривда • Як бідний чоловік з лихварем судився • Найкращий стрілець • Пещена донька • Біда вчить • Сливи за сміття • Найдорожчий плід • Хто не робить, той з голоду вмирає • Охочий до науки хлопець • Ліве око царя • Шануй батька і в старості • Розумна невістка • Сват і кмітлива дівчина • Нема гіршого від пияцтва • Найдорожче — це сіль • Хитрий Петр і брехуни |