Відмінності між версіями «Раз та гаразд (Болгарська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Якось зустрілися лисиця з кішкою і домовилися піти разом пошукати собі чого-небудь попоїсти | + | Якось зустрілися [[лисиця]] з кішкою і домовилися піти разом пошукати собі чого-небудь попоїсти. |
− | От лисиця говорить: | + | Забрели в чийсь садок, побачили спілі груші й захотіли ними поласувати. Кицька підскочила й видерлася на грушу, а лисиця внизу тільки облизувалася на грушки. Кицька почала рвати й кидати груші з дерева, а лисиця їх збирати. |
+ | |||
+ | У кицьки був куций хвіст, і лисиця звала кицьку «куцькою», а лисиця мала на чолі лисинку, тому кицька казала на лисицю «лисенька». | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Лисичкааа 300х229.jpg|left]]От лисиця говорить: | ||
— Кицько-куцько, а як застане нас тут господар із собаками, що ти зробиш? | — Кицько-куцько, а як застане нас тут господар із собаками, що ти зробиш? | ||
Рядок 11: | Рядок 15: | ||
— Гай, гай,— каже кішка,— нащо двісті двадцять? Краще раз — та гаразд! | — Гай, гай,— каже кішка,— нащо двісті двадцять? Краще раз — та гаразд! | ||
− | Доки вони так розмовляли, саме надійшов господар і напустив на них собак. Кицька — раз! Скочила з груші додолу, звідти — на інше дерево? | + | Доки вони так розмовляли, саме надійшов [[господар]] і напустив на них собак. Кицька — раз! Скочила з груші додолу, звідти — на інше дерево? |
і сховалася в гіллі. А лисицю — з її «двісті двадцятьма» — погнали собаки. Вона навтікача — собаки за нею, вона хвостом круть-вергь, але собаки її догнали і схопили за хвоста. Лисиця сіпнулася щосили, хвіст одірвався, отак і врятувалася. | і сховалася в гіллі. А лисицю — з її «двісті двадцятьма» — погнали собаки. Вона навтікача — собаки за нею, вона хвостом круть-вергь, але собаки її догнали і схопили за хвоста. Лисиця сіпнулася щосили, хвіст одірвався, отак і врятувалася. | ||
− | Лисиця дуже розізлилася, що кішці нічого не сталося, а вона, така хитра лисиця, позбулася хвоста. | + | [[Лисиця]] дуже розізлилася, що кішці нічого не сталося, а вона, така хитра лисиця, позбулася хвоста. |
− | Тож коли господар із | + | Тож коли [[господар]] із [[собака]]ми був уже далеко, вона підбігла під дерево, де сиділа кішка, і почала дражнитися: |
— Киценько-куценько, чого така куценька? | — Киценько-куценько, чого така куценька? | ||
− | Лисиця хотіла розсердити кішку, щоб та злізла з дерева, а тоді її придушити. Але кішка сиділа собі спокійно на вершечку і муркотіла: | + | [[Лисиця]] хотіла розсердити кішку, щоб та злізла з дерева, а тоді її придушити. Але кішка сиділа собі спокійно на вершечку і муркотіла: |
— І я куценька, і ти куценька! А я ж казала: краще — раз, та гаразд! | — І я куценька, і ти куценька! А я ж казала: краще — раз, та гаразд! | ||
− | + | {{Казки про тварин}} | |
+ | [[Категорія:Казки про лисичку]] | ||
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} | ||
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}} | {{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}} |
Поточна версія на 23:30, 3 травня 2014
Якось зустрілися лисиця з кішкою і домовилися піти разом пошукати собі чого-небудь попоїсти.
Забрели в чийсь садок, побачили спілі груші й захотіли ними поласувати. Кицька підскочила й видерлася на грушу, а лисиця внизу тільки облизувалася на грушки. Кицька почала рвати й кидати груші з дерева, а лисиця їх збирати.
У кицьки був куций хвіст, і лисиця звала кицьку «куцькою», а лисиця мала на чолі лисинку, тому кицька казала на лисицю «лисенька».
От лисиця говорить:
— Кицько-куцько, а як застане нас тут господар із собаками, що ти зробиш?
— Я знаю, що зроблю, мені просто,— каже кішка.— Раз із груші додолу, а звідти — на інше дерево! А ти, лисенька, що вдієш?
— А я знаю двісті двадцять раз,— відказує лисиця.— Туди-сюди хвостом махну, собаки поженуться за хвостом, а я втечу.
— Гай, гай,— каже кішка,— нащо двісті двадцять? Краще раз — та гаразд!
Доки вони так розмовляли, саме надійшов господар і напустив на них собак. Кицька — раз! Скочила з груші додолу, звідти — на інше дерево?
і сховалася в гіллі. А лисицю — з її «двісті двадцятьма» — погнали собаки. Вона навтікача — собаки за нею, вона хвостом круть-вергь, але собаки її догнали і схопили за хвоста. Лисиця сіпнулася щосили, хвіст одірвався, отак і врятувалася.
Лисиця дуже розізлилася, що кішці нічого не сталося, а вона, така хитра лисиця, позбулася хвоста.
Тож коли господар із собаками був уже далеко, вона підбігла під дерево, де сиділа кішка, і почала дражнитися:
— Киценько-куценько, чого така куценька?
Лисиця хотіла розсердити кішку, щоб та злізла з дерева, а тоді її придушити. Але кішка сиділа собі спокійно на вершечку і муркотіла:
— І я куценька, і ти куценька! А я ж казала: краще — раз, та гаразд!
Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка,1979) |
---|
Їжак і сонце • Кошеня і лев • Вовк і собака • Раз та гаразд • Людина — найсильніша • Горобець і лисиця • Лисиця і лелека • Лисиця і їжак • Як чоловік із змією судився • Людина, ведмідь і лисиця • Вовк і сорока • Ворона і рак • Погонич і його верблюди • Виноградар і змія • Сильний лев і маленьке мишеня • У розумного царя сильне військо • Добрий урок • Кішка й дурні люди • Лихе слово не забувається • Страшне кошеня • Як друзі вовків налякали • Битий небиту несе • Хитра лисиця • Що шукав, те й знайшов • Як друзі разом у лісі жили • Верблюд-суддя • Сліпа курка • Сильний горобець • Гуска й качка • Зозуля і риба • Курка й вівця • Два ослики • Заєць-рятівник • Швидка робота • Гостинні мурашки • Троє братів і золота яблуня • Золоте дівча • Кажи, прядко! • Жива вода • Хлопець і вітер • Бідар і водяник • Правда і кривда • Як бідний чоловік з лихварем судився • Найкращий стрілець • Пещена донька • Біда вчить • Сливи за сміття • Найдорожчий плід • Хто не робить, той з голоду вмирає • Охочий до науки хлопець • Ліве око царя • Шануй батька і в старості • Розумна невістка • Сват і кмітлива дівчина • Нема гіршого від пияцтва • Найдорожче — це сіль • Хитрий Петр і брехуни |
Болгарські народні казки українською мовою |
---|
Їжак і сонце • Кошеня і лев • Вовк і собака • Раз та гаразд • Людина — найсильніша • Горобець і лисиця • Лисиця і лелека • Лисиця і їжак • Як чоловік із змією судився • Людина, ведмідь і лисиця • Вовк і сорока • Ворона і рак • Погонич і його верблюди • Виноградар і змія • Сильний лев і маленьке мишеня • У розумного царя сильне військо • Добрий урок • Кішка й дурні люди • Лихе слово не забувається • Страшне кошеня • Як друзі вовків налякали • Битий небиту несе • Хитра лисиця • Що шукав, те й знайшов • Як друзі разом у лісі жили • Верблюд-суддя • Сліпа курка • Сильний горобець • Гуска й качка • Зозуля і риба • Курка й вівця • Два ослики • Заєць-рятівник • Швидка робота • Гостинні мурашки • Троє братів і золота яблуня • Золоте дівча • Кажи, прядко! • Жива вода • Хлопець і вітер • Бідар і водяник • Правда і кривда • Як бідний чоловік з лихварем судився • Найкращий стрілець • Пещена донька • Біда вчить • Сливи за сміття • Найдорожчий плід • Хто не робить, той з голоду вмирає • Охочий до науки хлопець • Ліве око царя • Шануй батька і в старості • Розумна невістка • Сват і кмітлива дівчина • Нема гіршого від пияцтва • Найдорожче — це сіль • Хитрий Петр і брехуни |