Відмінності між версіями «Хитра лисиця (Болгарська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
| (Не показано 2 проміжні версії ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Якось лев, цар | + | Якось [[лев]], [[цар]] усіх звірів, надумав помірятися з ким-иебудь силою, поборотися. Цілий день проходив, та так і не знайшов рівні собі. Розгнівався лев — як це так, що й поборотися ні з ким. Сердито подивився він навколо й раптом помітив величезного старого дуба. Зібрався лев на силі і вдарив дуба — хотів побороти. Тоді вдарив ще й ще раз, бив головою, а дуб навіть не зворухнувся. Двадцятий раз він так ударився головою, що кров потекла. І впав непритомний. |
| − | А йшла мимо лисиця, побачила, що цар звірів поранений, і пішла гукати на поміч, щоб перенести лева до його домівки — хай там собі лікується. Зібралися два ведмеді, два вовки, заєць і лисиця-кума. Ведмеді взяли лева за передні лапи, вовки за задні, заєць хвоста підпирає, а | + | А йшла мимо [[лисиця]], побачила, що цар звірів поранений, і пішла гукати на поміч, щоб перенести лева до його домівки — хай там собі лікується. Зібралися два ведмеді, два вовки, заєць і лисиця-кума. Ведмеді взяли лева за передні лапи, вовки за задні, заєць хвоста підпирає, а кума-лисиця показує дорогу та повчає: |
— Бабо ведмедице, ступай помалу, не тряси лева. Бачиш, який він побитий, боляче йому, та ще й кров капає. | — Бабо ведмедице, ступай помалу, не тряси лева. Бачиш, який він побитий, боляче йому, та ще й кров капає. | ||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Внесли лева до його домівки, поклали непритомного та й пішли собі. | Внесли лева до його домівки, поклали непритомного та й пішли собі. | ||
| − | Минуло кілька днів, і баба ведмедиця сказала, що піде провідати хворого. | + | Минуло кілька днів, і баба [[ведмедиця]] сказала, що піде провідати хворого. |
Влізла в хату до лева, а там душно, неприємне повітря. | Влізла в хату до лева, а там душно, неприємне повітря. | ||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
— То поможи мені, ведмедице, я встану й провітрю трохи. | — То поможи мені, ведмедице, я встану й провітрю трохи. | ||
| − | Підійшла баба ведмедиця до лева помогти йому підвестися, а лев ударив її лапою і вбив. З’їв лев ведмедицю, облизався і ліг спати. | + | Підійшла баба ведмедиця до лева помогти йому підвестися, а лев ударив її лапою і вбив. З’їв [[лев]] ведмедицю, облизався і ліг спати. |
А заєць якраз був перед порогом. Він бігав у поле по цілющі трави — хотів приготувати для лева ліки. | А заєць якраз був перед порогом. Він бігав у поле по цілющі трави — хотів приготувати для лева ліки. | ||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Чув він, про що питав лев ведмедицю і як та йому відповідала, і бачив, як лев розірвав ведмедицю і з’їв. | Чув він, про що питав лев ведмедицю і як та йому відповідала, і бачив, як лев розірвав ведмедицю і з’їв. | ||
| − | Заєць постояв трохи, подумав і, переборовши страх, зайшов до хати. | + | [[Заєць]] постояв трохи, подумав і, переборовши страх, зайшов до хати. |
— Добридень, леве! Приніс тобі цілющих трав,— заговорив заєць.— У чому б їх зварити? Ти повинен випити, щоб швидше видужав. А то як же нам жити без царя? | — Добридень, леве! Приніс тобі цілющих трав,— заговорив заєць.— У чому б їх зварити? Ти повинен випити, щоб швидше видужав. А то як же нам жити без царя? | ||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
Підбіг заєць, підняв подушку, хотів підкласти левові під голову, але той розкрив пащу й проковтнув зайця. | Підбіг заєць, підняв подушку, хотів підкласти левові під голову, але той розкрив пащу й проковтнув зайця. | ||
| − | Надвечір прийшов кум-вовк. Він приніс хворому невеличке ягня. | + | Надвечір прийшов кум-[[вовк]]. Він приніс хворому невеличке ягня. |
— Скажи, вовче, як у моїй хаті? — запитав лев.— Тхне чи пахне? | — Скажи, вовче, як у моїй хаті? — запитав лев.— Тхне чи пахне? | ||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
А лев розгнівався та як схопиться, розірвав кума-вовка, з’їв і став сильний, як ніколи. | А лев розгнівався та як схопиться, розірвав кума-вовка, з’їв і став сильний, як ніколи. | ||
| − | Наступного дня прийшла кума-лисиця. Вона ще здалеку помітила, що лев знову здоровий і сильний. Лисиця низько вклонилася, усміхнулася і тоненьким голосочком запитала: | + | Наступного дня прийшла кума-лисиця. Вона ще здалеку помітила, що лев знову здоровий і сильний. [[Лисиця]] низько вклонилася, усміхнулася і тоненьким голосочком запитала: |
| − | — Тобі вже краще, наш | + | — Тобі вже краще, наш [[цар]]ю? Бачу я, такий ти здоровий та сильний, що можеш будь-кого перемогти. |
Зрадів лев, почувши такі слова, та й питає: | Зрадів лев, почувши такі слова, та й питає: | ||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
— Даруй мені, леве, але я не знаю,— усміхнулася лисиця.— Ходила оце по рибу, застудилася і вже днів зо три нежить у мене — нічого не чую. Думала навіть не йти до тебе, щоб не заразити, а тоді сказала собі: хто ж провідає хворого лева? | — Даруй мені, леве, але я не знаю,— усміхнулася лисиця.— Ходила оце по рибу, застудилася і вже днів зо три нежить у мене — нічого не чую. Думала навіть не йти до тебе, щоб не заразити, а тоді сказала собі: хто ж провідає хворого лева? | ||
| − | Зрозумів лев, яка хитра й розумна лисиця, і не розірвав її. | + | Зрозумів лев, яка хитра й розумна [[лисиця]], і не розірвав її. |
| − | |||
| + | {{Казки про тварин}} | ||
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} | {{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}} | ||
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}} | {{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}} | ||
Поточна версія на 10:29, 14 грудня 2013
Якось лев, цар усіх звірів, надумав помірятися з ким-иебудь силою, поборотися. Цілий день проходив, та так і не знайшов рівні собі. Розгнівався лев — як це так, що й поборотися ні з ким. Сердито подивився він навколо й раптом помітив величезного старого дуба. Зібрався лев на силі і вдарив дуба — хотів побороти. Тоді вдарив ще й ще раз, бив головою, а дуб навіть не зворухнувся. Двадцятий раз він так ударився головою, що кров потекла. І впав непритомний.
А йшла мимо лисиця, побачила, що цар звірів поранений, і пішла гукати на поміч, щоб перенести лева до його домівки — хай там собі лікується. Зібралися два ведмеді, два вовки, заєць і лисиця-кума. Ведмеді взяли лева за передні лапи, вовки за задні, заєць хвоста підпирає, а кума-лисиця показує дорогу та повчає:
— Бабо ведмедице, ступай помалу, не тряси лева. Бачиш, який він побитий, боляче йому, та ще й кров капає.
Внесли лева до його домівки, поклали непритомного та й пішли собі.
Минуло кілька днів, і баба ведмедиця сказала, що піде провідати хворого.
Влізла в хату до лева, а там душно, неприємне повітря.
Лев чи то від болю, чи то від голоду був дуже сердитий і, коли баба ведмедиця влізла в хату, проревів:
— Скажи мені, ведмедице, чи поганий дух у моїй хаті?
—- Поганий, леве, дуже поганий, дихнути нічим!
— То поможи мені, ведмедице, я встану й провітрю трохи.
Підійшла баба ведмедиця до лева помогти йому підвестися, а лев ударив її лапою і вбив. З’їв лев ведмедицю, облизався і ліг спати.
А заєць якраз був перед порогом. Він бігав у поле по цілющі трави — хотів приготувати для лева ліки.
Чув він, про що питав лев ведмедицю і як та йому відповідала, і бачив, як лев розірвав ведмедицю і з’їв.
Заєць постояв трохи, подумав і, переборовши страх, зайшов до хати.
— Добридень, леве! Приніс тобі цілющих трав,— заговорив заєць.— У чому б їх зварити? Ти повинен випити, щоб швидше видужав. А то як же нам жити без царя?
— Ще звариш, зайчику,—обізвався лев.—Скажи краще, тхне чи пахне в моїй хаті?
— Пахне, леве, пахне!
— Гаразд, зайчику, я знаю, ти добрий приятель,—сказав лев.—Ходи-но поправ мені подушку, а то все сповзає й падає.
Підбіг заєць, підняв подушку, хотів підкласти левові під голову, але той розкрив пащу й проковтнув зайця.
Надвечір прийшов кум-вовк. Він приніс хворому невеличке ягня.
— Скажи, вовче, як у моїй хаті? — запитав лев.— Тхне чи пахне?
— І тхне, і пахне,— промимрив вовк, не розуміючи, чого той хоче.
А лев розгнівався та як схопиться, розірвав кума-вовка, з’їв і став сильний, як ніколи.
Наступного дня прийшла кума-лисиця. Вона ще здалеку помітила, що лев знову здоровий і сильний. Лисиця низько вклонилася, усміхнулася і тоненьким голосочком запитала:
— Тобі вже краще, наш царю? Бачу я, такий ти здоровий та сильний, що можеш будь-кого перемогти.
Зрадів лев, почувши такі слова, та й питає:
— Скажи мені, лисице, тхне чи пахне в моїй хаті?
— Даруй мені, леве, але я не знаю,— усміхнулася лисиця.— Ходила оце по рибу, застудилася і вже днів зо три нежить у мене — нічого не чую. Думала навіть не йти до тебе, щоб не заразити, а тоді сказала собі: хто ж провідає хворого лева?
Зрозумів лев, яка хитра й розумна лисиця, і не розірвав її.
Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка,1979) |
|---|
|
Їжак і сонце • Кошеня і лев • Вовк і собака • Раз та гаразд • Людина — найсильніша • Горобець і лисиця • Лисиця і лелека • Лисиця і їжак • Як чоловік із змією судився • Людина, ведмідь і лисиця • Вовк і сорока • Ворона і рак • Погонич і його верблюди • Виноградар і змія • Сильний лев і маленьке мишеня • У розумного царя сильне військо • Добрий урок • Кішка й дурні люди • Лихе слово не забувається • Страшне кошеня • Як друзі вовків налякали • Битий небиту несе • Хитра лисиця • Що шукав, те й знайшов • Як друзі разом у лісі жили • Верблюд-суддя • Сліпа курка • Сильний горобець • Гуска й качка • Зозуля і риба • Курка й вівця • Два ослики • Заєць-рятівник • Швидка робота • Гостинні мурашки • Троє братів і золота яблуня • Золоте дівча • Кажи, прядко! • Жива вода • Хлопець і вітер • Бідар і водяник • Правда і кривда • Як бідний чоловік з лихварем судився • Найкращий стрілець • Пещена донька • Біда вчить • Сливи за сміття • Найдорожчий плід • Хто не робить, той з голоду вмирає • Охочий до науки хлопець • Ліве око царя • Шануй батька і в старості • Розумна невістка • Сват і кмітлива дівчина • Нема гіршого від пияцтва • Найдорожче — це сіль • Хитрий Петр і брехуни |
Болгарські народні казки українською мовою |
|---|
|
Їжак і сонце • Кошеня і лев • Вовк і собака • Раз та гаразд • Людина — найсильніша • Горобець і лисиця • Лисиця і лелека • Лисиця і їжак • Як чоловік із змією судився • Людина, ведмідь і лисиця • Вовк і сорока • Ворона і рак • Погонич і його верблюди • Виноградар і змія • Сильний лев і маленьке мишеня • У розумного царя сильне військо • Добрий урок • Кішка й дурні люди • Лихе слово не забувається • Страшне кошеня • Як друзі вовків налякали • Битий небиту несе • Хитра лисиця • Що шукав, те й знайшов • Як друзі разом у лісі жили • Верблюд-суддя • Сліпа курка • Сильний горобець • Гуска й качка • Зозуля і риба • Курка й вівця • Два ослики • Заєць-рятівник • Швидка робота • Гостинні мурашки • Троє братів і золота яблуня • Золоте дівча • Кажи, прядко! • Жива вода • Хлопець і вітер • Бідар і водяник • Правда і кривда • Як бідний чоловік з лихварем судився • Найкращий стрілець • Пещена донька • Біда вчить • Сливи за сміття • Найдорожчий плід • Хто не робить, той з голоду вмирає • Охочий до науки хлопець • Ліве око царя • Шануй батька і в старості • Розумна невістка • Сват і кмітлива дівчина • Нема гіршого від пияцтва • Найдорожче — це сіль • Хитрий Петр і брехуни |
