Відмінності між версіями «Кривий вовк (Українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
[[Категорія:українська народна казка]]
+
Перед святим Миколаєм сходяться [[вовк]]и на Чорну гору, там каже їм святий Миколай, котрий має що з'їсти за цілий рік.
 +
 
 +
Був межи [[вовк]]ами і один кривий [[вовк]].
 +
 
 +
Він усе приходив на самім послідку, а як прийде, то пхається на самий перед, аби йому святий Миколай сказав, що має з'їсти.
 +
 
 +
Тоді Миколай каже:
 +
 
 +
«Іди, там пасеться стадо свиней, а межи ними є одно криве, то маєш з'їсти».
 +
 
 +
Приходить [[вовк]] ід свиням та й каже: «Я се криве маю з'їсти».
 +
 
 +
— «Добре,— кажуть свині,— але вперед викопай яму глибоку, а потому будеш їсти, бо з нас, свиней, світяться кості на великодні свята, а ти будеш кидати по полю?
 +
 
 +
Потому, як із'їш, та й кості скидаєш у яму, прикидаєш їх землею та не будеш мати гріху».
 +
 
 +
Викопав [[вовк]] глибоку яму та й каже до свиней:
 +
 
 +
«Тепер я вже буду їсти». Свині трутили його в яму, а сами утекли. Доки [[вовк]] виліз з ями, то вни були вже в селі.
 +
 
 +
Чекає [[вовк]] голодний цілий рік. Аж знов перед Миколаєм прийшов на Чорну гору.
 +
 
 +
[[Файл:Кривий-вовк-250.jpg|left]]Припхався він на самий перед і каже до святого Миколая:
 +
 
 +
«Скажи мені, що я маю з'їсти за сей рік?»
 +
 
 +
Тоді Николай каже до нього:
 +
 
 +
«Іди, там над ставом пасеться стадо гусей, а межи ними є одно криве гуся, та то маєш з'їсти».
 +
 
 +
Прийшов [[вовк]] над став і каже до гусей:
 +
 
 +
«О, се я криве маю з'їсти».
 +
 
 +
Тоді гуси кажуть до [[вовк]]а:  
 +
 
 +
«В нашого ґазди ниньки весілля, а ти як з'їш гуся, то ми будем ся смутитися; уперед нам заграй, аби ми погуляли, а потому будеш їсти гуся».
 +
 
 +
Гуде [[вовк]] на губу, а гуси наоколо нього крутяться; обкрутилися так два рази, знялися й полетіли, а [[вовк]] сам лишився.
 +
 
 +
Чекає [[вовк]] знов рік голодний.
 +
 
 +
Перед святим Миколаєм прийшов він на Чорну гору і знов перепхався на самий перед.
 +
 
 +
А Миколай каже до нього:
 +
 
 +
«Іди, там сама кобила пасеться, то маєш її з'їсти».
 +
 
 +
Прийшов [[вовк]] до кобили та й каже їй:
 +
 
 +
«Я тебе маю з'їсти». Тогди кобила каже до нього:
 +
 
 +
«Мене ґазда лиш підкував, я ще навіть йому не відробила за підкови; розкуй мене, підкови склади, а ґазда прийде та й собі забере підкови».
  
 +
Тоді [[вовк]] бере задню ногу; лиш хотів зубами злапати підкову, а кобила ударила його ногов по голові. [[вовк]] лиш перевернувся, а кобила побігла тим часом додому. Лежав він так зо дві годині, заким відійшов. Потому встав та й пішов в ліс.
  
−
[[Категорія:Казки про вовка]]
+
Ішов чоловік рубати бильні до ціпа; але дивиться, іде той [[вовк]]. Він став тихо у корчі, взяв билень у руки та й чекає.
  
 +
Але йде [[вовк]] попри корч та й каже сам до себе: «Ой, господи, взяв би-с добрий билень та мене покигнув дурного».
  
 +
Як чоловік учув то, вискочив з корча і вдарив [[вовк]]а через плечі. [[вовк]] настрашився і утік. Вибіг він у поле та й каже сам до себе:
  
 +
«Ай, боже, як ти на мене завзявся. Я лиш сказав, а ти вже й зробив!»
  
−
Перед святим Николаєм сходяться [[вовк]]и на Чорну гору, там каже їм святий Николай, котрий має що з'їсти за цілий рік. Був межи [[вовк]]ами і один кривий [[вовк]]. Він усе приходив на самім послідку, а як прийде, то пхається на самий перед, аби йому святий Николай сказав, що має з'їсти. Тогди Николай каже: «Іди, там пасеться стадо свиней, а межи ними є одно криве, то маєш з'їсти». Приходить [[вовк]] ід свиням та й каже: «Я се криве маю з'їсти».— «Добре,— кажуть свині,— але вперед викопай яму глибоку, а потому будеш їсти, бо з нас, свиней, світяться кості на великодні свята, а ти будеш кидати по полю? Потому, як із'їш, та й кості скидаєш у яму, прикидаєш їх землев та не будеш мати гріху». Викопав [[вовк]] глибоку яму та й каже до свиней: «Тепер я вже буду їсти». Свині трутили його в яму, а сами утекли. Заки [[вовк]] виліз з ями, то вни були вже в селі.
+
[[Категорія:українська народна казка]]
  
−
Чекає [[вовк]] голоден цілий рік. Аж знов перед Николаєм прийшов на Чорну гору. Перепхався він на самий перед і каже до святого Николая: «Скажи мені, що я маю з'їсти за сей рік?» Тогди Николай каже до него: «Іди, там над ставом пасеться стадо гусей, а межи ними є одно криве гуся, та то маєш з'їсти». Прийшов [[вовк]] над став і каже до гусей: «О, се я криве маю з'їсти». Тогди гуси кажуть до [[вовк]]а: «В нашого ґазди ниньки весілля, а ти як з'їш гуся, то ми будем ся смутити; уперед нам заграй, аби ми погуляли, а потому будеш їсти гуся». Гуде [[вовк]] на губу, а гуси наоколо него крутяться; обкрутилися так два рази, знялися й полетіли, а [[вовк]] сам лишився.
 
  
−
Чекає [[вовк]] знов рік голодний. Перед святим Николаєм прийшов він на Чорну гору і знов перепхався на самий перед. А Николай каже до него: «Іди, там сама кобила пасеться, то маєш її з'їсти». Прийшов [[вовк]] до кобили та й каже їй: «Я тебе маю з'їсти». Тогди кобила каже до него: «Мене ґазда лиш підкував, я ще навіть йому не відробила за підкови; розкуй мене, підкови склади, а ґазда прийде та й собі забере підкови». Тогди [[вовк]] бере задню ногу; лиш хотів зубами злапати підкову, а кобила ударила його ногов по голові. [[вовк]] лиш перевернувся, а кобила побігла тим часом додому. Лежав він так зо дві годині, заким відійшов. Потому встав та й пішов в ліс.
+
[[Категорія:Казки про вовка]]
  
−
Ішов чоловік рубати бильні до ціпа; але дивиться, іде той [[вовк]]. Він став тихо у корчі, взяв билень у руки та й чекає. Але йде [[вовк]] попри корч та й каже сам до себе: «Ой, господи, взяв би-с добрий билень та мене покигнув дурного». Як чоловік учув то, вискочив з корча і вдарив [[вовк]]а через плечі. [[вовк]] настрашився і утік. Вибіг він у поле та й каже сам до себе: «Ай, боже, як ти на мене завзявся. Я лиш сказав, а ти вже й зробив!»
+
{{Казки про тварин}}

Поточна версія на 23:26, 16 січня 2015

Перед святим Миколаєм сходяться вовки на Чорну гору, там каже їм святий Миколай, котрий має що з'їсти за цілий рік.

Був межи вовками і один кривий вовк.

Він усе приходив на самім послідку, а як прийде, то пхається на самий перед, аби йому святий Миколай сказав, що має з'їсти.

Тоді Миколай каже:

«Іди, там пасеться стадо свиней, а межи ними є одно криве, то маєш з'їсти».

Приходить вовк ід свиням та й каже: «Я се криве маю з'їсти».

— «Добре,— кажуть свині,— але вперед викопай яму глибоку, а потому будеш їсти, бо з нас, свиней, світяться кості на великодні свята, а ти будеш кидати по полю?

Потому, як із'їш, та й кості скидаєш у яму, прикидаєш їх землею та не будеш мати гріху».

Викопав вовк глибоку яму та й каже до свиней:

«Тепер я вже буду їсти». Свині трутили його в яму, а сами утекли. Доки вовк виліз з ями, то вни були вже в селі.

Чекає вовк голодний цілий рік. Аж знов перед Миколаєм прийшов на Чорну гору.

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення

Припхався він на самий перед і каже до святого Миколая:

«Скажи мені, що я маю з'їсти за сей рік?»

Тоді Николай каже до нього:

«Іди, там над ставом пасеться стадо гусей, а межи ними є одно криве гуся, та то маєш з'їсти».

Прийшов вовк над став і каже до гусей:

«О, се я криве маю з'їсти».

Тоді гуси кажуть до вовка:

«В нашого ґазди ниньки весілля, а ти як з'їш гуся, то ми будем ся смутитися; уперед нам заграй, аби ми погуляли, а потому будеш їсти гуся».

Гуде вовк на губу, а гуси наоколо нього крутяться; обкрутилися так два рази, знялися й полетіли, а вовк сам лишився.

Чекає вовк знов рік голодний.

Перед святим Миколаєм прийшов він на Чорну гору і знов перепхався на самий перед.

А Миколай каже до нього:

«Іди, там сама кобила пасеться, то маєш її з'їсти».

Прийшов вовк до кобили та й каже їй:

«Я тебе маю з'їсти». Тогди кобила каже до нього:

«Мене ґазда лиш підкував, я ще навіть йому не відробила за підкови; розкуй мене, підкови склади, а ґазда прийде та й собі забере підкови».

Тоді вовк бере задню ногу; лиш хотів зубами злапати підкову, а кобила ударила його ногов по голові. вовк лиш перевернувся, а кобила побігла тим часом додому. Лежав він так зо дві годині, заким відійшов. Потому встав та й пішов в ліс.

Ішов чоловік рубати бильні до ціпа; але дивиться, іде той вовк. Він став тихо у корчі, взяв билень у руки та й чекає.

Але йде вовк попри корч та й каже сам до себе: «Ой, господи, взяв би-с добрий билень та мене покигнув дурного».

Як чоловік учув то, вискочив з корча і вдарив вовка через плечі. вовк настрашився і утік. Вибіг він у поле та й каже сам до себе:

«Ай, боже, як ти на мене завзявся. Я лиш сказав, а ти вже й зробив!»


Отримано з https://kazka.vn.ua/index.php?title=Кривий_вовк_(Українська_народна_казка)&oldid=8640