Багаття на пагорбі

Колись дуже давно було в Кенії велике озеро з дуже холодною водою.

Багато звірів приходило до озера вночі напитися води. А люди вночі ніколи туди не ходили — боялися, що звірі можуть роздерти або з’їсти їх.

Якось один багач, у якого була прегарна дочка, оголосив:

— Я віддам дочку за того, хто піде до озера ввечері й просидить у воді до ранку.

А в тому селі був юнак, який палко кохав дочку багатія. І сказав він своїй матері:

— Я спробую просидіти у воді всю ніч, щоб одружитися з моєю коханою.

— Не роби цього,— злякано сказала мати.— Ти ж у мене єдиний син. Вода в озері дуже холодна, тебе можуть з’їсти звірі.

Вона не переставала плакати, але син твердо сказав:

— Не плачте, мамо. Я спробую щастя, бо кохаю цю дівчину!

Пішов він до батька дівчини і сказав, що просидить в озері цілу ніч. Багач наказав своїм слугам сховатися там, щоб можна було слідкувати за хлопцем.

Коли настала ніч, юнак пішов до озера. А мати його пішла слідом, та так, щоб він її не бачив.

Недалеко від берега, де юнак увійшов у воду, був пагорб. На тому пагорбі жінка розклала багаття. Дикі звірі бачили вогонь і не зважувалися підійти до берега.

Хлопець теж побачив вогонь і зрозумів, що це зробила його мати. Він думав про материнську любов, і вона зігрівала його всю ніч у холодній воді.

Настав ранок. Юнак пішов до багача, але той сказав:

— Мої слуги кажуть, що неподалік від озера вони бачили вогонь. Він зігрівав тебе, тому ти й просидів у холодній воді цілу ніч. Не віддам за тебе мою доньку.

Юнак дуже розсердився і пішов до судді.

— Ну,— мовив суддя,— це дуже простий випадок.

Наступного ранку юнак із матір’ю і багач зі слугами прийшли до судді. В залі було багато людей, які хотіли послухати, чим це скінчиться.

Суддя попросив, щоб йому принесли глечик із холодною водою. За сорок кроків від глечика він розклав багаття.

— А зараз,— сказав він,— почекаємо, поки вода нагріється.

Та люди закричали:

— Але вогонь так далеко, що він не може нагріти воду!

Тоді суддя запитав:

— А як же міг цей юнак зігрітися від багаття, що було за сорок кроків від нього?

Суд закінчився на користь юнака, і той одружився з дочкою багача, і прожили вони щасливо багато-багато років.