Відмінності між версіями «Людина, ведмідь і лисиця (Болгарська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
Рядок 1: Рядок 1:
Якось чоловік пішов через ліс орати.
+
Якось [[чоловік]] пішов через ліс орати.
  
Аж назустріч йому іде ведмідь.
+
Аж назустріч йому іде [[ведмідь]].
  
 
— Слухай, приятелю, нумо разом орати!
 
— Слухай, приятелю, нумо разом орати!
Рядок 7: Рядок 7:
 
— Гаразд,— відказав чоловік,— тільки як я випряжу одного вола, щоб він попасся, то впряжу тебе!
 
— Гаразд,— відказав чоловік,— тільки як я випряжу одного вола, щоб він попасся, то впряжу тебе!
  
Ведмідь погодився.
+
[[Ведмідь]] погодився.
  
 
Орали, орали, зорали поле.
 
Орали, орали, зорали поле.
Рядок 17: Рядок 17:
 
— Як будемо ділити? Кому вершки — тобі чи мені?
 
— Як будемо ділити? Кому вершки — тобі чи мені?
  
— Мені корінці, тобі — вершки,— відповів ведмідь.
+
— Мені корінці, тобі — вершки,— відповів [[ведмідь]].
  
 
Зжали пшеницю, обмолотили, розділили—чоловікові зерно, а ведмедю— солома!
 
Зжали пшеницю, обмолотили, розділили—чоловікові зерно, а ведмедю— солома!
Рядок 25: Рядок 25:
 
— Тепер мені вершки, тобі — корінці!
 
— Тепер мені вершки, тобі — корінці!
  
Чоловік погодився. Викопали картоплю, він забрав її, а ведмедю лишилось сухе картопляне бадилля.
+
[[Чоловік]] погодився. Викопали картоплю, він забрав її, а ведмедю лишилось сухе картопляне бадилля.
  
 
— Ти знов обдурив мене,— заревів ведмідь.— Я тебе з’їм!
 
— Ти знов обдурив мене,— заревів ведмідь.— Я тебе з’їм!
  
А бігла мимо лисиця, почула ту розмову і сказала:
+
А бігла мимо [[лисиця]], почула ту розмову і сказала:
  
 
— Чоловіче, не бійся, я тебе врятую!
 
— Чоловіче, не бійся, я тебе врятую!
Рядок 35: Рядок 35:
 
Вибігла на горбок і загукала звідти:
 
Вибігла на горбок і загукала звідти:
  
— Чоловіче-е-е, а є коло тебе ведмеді, вовки?
+
— Чоловіче-е-е, а є коло тебе ведмеді, [[вовк]]и?
  
Ведмідь злякався та й просить чоловіка:
+
[[Ведмідь]] злякався та й просить чоловіка:
  
 
— Ти кажи: «Нема, нема!»
 
— Ти кажи: «Нема, нема!»
Рядок 47: Рядок 47:
 
— А що то біля тебе — чи не пень?
 
— А що то біля тебе — чи не пень?
  
Ведмідь просить:
+
[[Ведмідь]] просить:
  
 
— Кажи: «Пень, пень!»
 
— Кажи: «Пень, пень!»
Рядок 55: Рядок 55:
 
— Пень, пень!
 
— Пень, пень!
  
— Чоловіче, а є в тебе мішок? — питає лисиця.
+
— Чоловіче, а є в тебе мішок? — питає [[лисиця]].
  
 
Він сказав:
 
Він сказав:
Рядок 63: Рядок 63:
 
— Ану вкинь у мішок того пня!
 
— Ану вкинь у мішок того пня!
  
— Вкинь мене, чоловіче, в мішок,— сказав ведмідь.
+
— Вкинь мене, чоловіче, в мішок,— сказав [[ведмідь]].
  
 
— Чоловіче, а мотузка в тебе є?
 
— Чоловіче, а мотузка в тебе є?
Рядок 79: Рядок 79:
 
— То вдар його палицею по голові — бий, скільки сили стане!
 
— То вдар його палицею по голові — бий, скільки сили стане!
  
Схопив чоловік палицю та ну молотити по мішку. Бив, бив, аж поки
+
Схопив [[чоловік]] палицю та ну молотити по мішку. Бив, бив, аж поки [[ведмідь]] здох. Тоді лисиця підійшла до чоловіка й питає:
 
 
ведмідь здох. Тоді лисиця підійшла до чоловіка й питає:
 
  
 
— Чоловіче, а що ти мені даси за те, що я врятувала тебе від ведмедя?
 
— Чоловіче, а що ти мені даси за те, що я врятувала тебе від ведмедя?
Рядок 95: Рядок 93:
  
  
 
+
{{Казки про тварин}}
 
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Болгарські народні казки українською мовою}}
 
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}
 
{{Шаблон:Казки з книги Болгарські народні казки (Веселка, 1979)}}

Поточна версія на 05:55, 9 грудня 2013

Якось чоловік пішов через ліс орати.

Аж назустріч йому іде ведмідь.

— Слухай, приятелю, нумо разом орати!

— Гаразд,— відказав чоловік,— тільки як я випряжу одного вола, щоб він попасся, то впряжу тебе!

Ведмідь погодився.

Орали, орали, зорали поле.

— Посіємо пшеницю! — сказав ведмідь.

Посіяли. Стеріг пшеницю ведмідь, стеріг увесь час, поки вона росла й стигла. А тоді прийшов чоловік жати і спитав ведмедя:

— Як будемо ділити? Кому вершки — тобі чи мені?

— Мені корінці, тобі — вершки,— відповів ведмідь.

Зжали пшеницю, обмолотили, розділили—чоловікові зерно, а ведмедю— солома!

— Ну, приятелю, ти мене обдурив! Посадимо тепер картоплю! Посадили картоплю. Ростили, підпушували її — один раз, другий. Гарна виросла картопля. Ведмідь сказав:

— Тепер мені вершки, тобі — корінці!

Чоловік погодився. Викопали картоплю, він забрав її, а ведмедю лишилось сухе картопляне бадилля.

— Ти знов обдурив мене,— заревів ведмідь.— Я тебе з’їм!

А бігла мимо лисиця, почула ту розмову і сказала:

— Чоловіче, не бійся, я тебе врятую!

Вибігла на горбок і загукала звідти:

— Чоловіче-е-е, а є коло тебе ведмеді, вовки?

Ведмідь злякався та й просить чоловіка:

— Ти кажи: «Нема, нема!»

Той і відповів:

— Нема, нема!

— А що то біля тебе — чи не пень?

Ведмідь просить:

— Кажи: «Пень, пень!»

І той відповів:

— Пень, пень!

— Чоловіче, а є в тебе мішок? — питає лисиця.

Він сказав:

— Є, є!

— Ану вкинь у мішок того пня!

— Вкинь мене, чоловіче, в мішок,— сказав ведмідь.

— Чоловіче, а мотузка в тебе є?

— Є, є!

— То зав’яжи мішок!

— Зав’яжи, чоловіче, мішок,— повторив ведмідь.

— Чоловіче, а в тебе є палиця?

— Є, є!

— То вдар його палицею по голові — бий, скільки сили стане!

Схопив чоловік палицю та ну молотити по мішку. Бив, бив, аж поки ведмідь здох. Тоді лисиця підійшла до чоловіка й питає:

— Чоловіче, а що ти мені даси за те, що я врятувала тебе від ведмедя?

— Дам тобі дві курки.

Попросив її зачекати, пішов сам у кущі, кинув у торбу двох собак, зав’язав, а тоді вернувся до лисиці й сказав:

— Іди туди, он за той горбок і там розв’яжи торбу, а то ще набіжать собаки, проженуть тебе і курей поїдять.

Пішла лисиця за горбок, розв’язала торбу, собаки вискочили й роздерли її.