Мишача рада
В одній хаті здох котик. Між мишами настала велика радість, бо гадали, що вже тепер безпечніші будуть.
Не довго тішились — ґаздиня придбала собі другого.
Сей зараз забрався до мишей; що котру зловить — зараз удушить.
Настав великий переполох між мишами. «Новий кіт! Новий кіт! — закричали гуртом.
— Треба його конче позбутись, бо ні одна не останесь живою».
— Але як стратити його?» — закричали одні.
— Я пораджу,— сказала маленька.
— Прив'яжім йому до шийки дзвіночок, тогді здалека будемо чути, як він біжить; от і поутікаємо.
— Дуже добра рада,— сказали другі і почали з утіхи скакати.
—Але котра завісить котикові дзвіночок на шиї? — спитала одна мишка.
Усі поглянули одна на другу і замовкли; не найшлась така відважна.
А кіт тимчасом як ходив, так і ходить без дзвіночка та ловить миші одну по одній.
