Відмінності між версіями «Безхвоста (грецька народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) м (перейменував «Безхвоста» на «Безхвоста (грецька народна казка)») |
Bogdana (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 9 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Були собі чоловік і жінка. Жили вони в достатку. Але до їхнього курника внадилася лисиця. Чоловік і жінка не знали, що їм робити. Що тільки вони не придумували, як не старались, але лисицю зловити не вдавалося. | + | Були собі [[чоловік]] і [[жінка]]. Жили вони в достатку. Але до їхнього курника внадилася лисиця. Чоловік і жінка не знали, що їм робити. Що тільки вони не придумували, як не старались, але лисицю зловити не вдавалося. |
− | Якось чоловік пішов орати город, коли бачить — гадюка повзе. Він поклав її в пазуху, дав хліба. Наїлася гадюка, пригрілася і вже хотіла вкусити | + | Якось чоловік пішов орати город, коли бачить — [[гадюка]] повзе. Він поклав її в пазуху, дав хліба. Наїлася гадюка, пригрілася і вже хотіла вкусити [[чоловік]]а. Але він схопив її за голову, сильно здавив і каже: |
— Ах ти гадина, я тобі добра бажаю, а ти он як! | — Ах ти гадина, я тобі добра бажаю, а ти он як! | ||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
— Давай його спитаємо, хто з нас правий! — вигукнув чоловік і мовив до вола: — Розсуди нас. Я знайшов на городі гадюку, нагодував її, а вона хотіла мене погубити. | — Давай його спитаємо, хто з нас правий! — вигукнув чоловік і мовив до вола: — Розсуди нас. Я знайшов на городі гадюку, нагодував її, а вона хотіла мене погубити. | ||
− | — І добре зробила б,— каже віл.— Ось ми вас годуємо своєю працею, а коли старіємо, ви нас ріжете. | + | — І добре зробила б,— каже [[віл]].— Ось ми вас годуємо своєю працею, а коли старіємо, ви нас ріжете. |
— Ну, ходи здоровий...— розгубився чоловік. | — Ну, ходи здоровий...— розгубився чоловік. | ||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
— Ну, хто з нас правий? — зраділа гадюка. | — Ну, хто з нас правий? — зраділа гадюка. | ||
− | Незабаром з’явилася лисиця. | + | Незабаром з’явилася [[лисиця]]. |
— Спитаймо ще її,— каже гадюка. | — Спитаймо ще її,— каже гадюка. | ||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
— Ось мішок, а в ньому квочка й курчата. Смачного тобі, лисичко! | — Ось мішок, а в ньому квочка й курчата. Смачного тобі, лисичко! | ||
− | Лисиця схопила мішок і побігла до своєї нори. Розв’язала мішок, а звідти як вискочить собака, а слідом — цуценята! | + | Лисиця схопила мішок і побігла до своєї нори. Розв’язала мішок, а звідти як вискочить [[собака]], а слідом — цуценята! |
На щастя, лисиці вдалося втекти. Тільки хвіст залишився в зубах у собаки. Безхвоста лисиця так дременула, що більше в тих місцях її не бачили. | На щастя, лисиці вдалося втекти. Тільки хвіст залишився в зубах у собаки. Безхвоста лисиця так дременула, що більше в тих місцях її не бачили. | ||
− | + | {{Грецькі_народні_казки_українською_мовою}} | |
− | + | {{Казки з книги Грецькі народні казки (Веселка,1985)}} | |
− | + | {{Казки про тварин}} | |
+ | {{Казка про чоловіка}} |
Поточна версія на 10:43, 9 вересня 2013
Були собі чоловік і жінка. Жили вони в достатку. Але до їхнього курника внадилася лисиця. Чоловік і жінка не знали, що їм робити. Що тільки вони не придумували, як не старались, але лисицю зловити не вдавалося.
Якось чоловік пішов орати город, коли бачить — гадюка повзе. Він поклав її в пазуху, дав хліба. Наїлася гадюка, пригрілася і вже хотіла вкусити чоловіка. Але він схопив її за голову, сильно здавив і каже:
— Ах ти гадина, я тобі добра бажаю, а ти он як!
— І я хотіла тобі добра,— відказала гадюка.
Саме тоді вони побачили вола.
— Давай його спитаємо, хто з нас правий! — вигукнув чоловік і мовив до вола: — Розсуди нас. Я знайшов на городі гадюку, нагодував її, а вона хотіла мене погубити.
— І добре зробила б,— каже віл.— Ось ми вас годуємо своєю працею, а коли старіємо, ви нас ріжете.
— Ну, ходи здоровий...— розгубився чоловік.
Тільки віл пішов, коли звідкись узялася отара овець.
— Спитай ще у них,— попросила гадюка,— вони тобі скажуть, хто з нас правий.
Чоловік до овець:
— Я знайшов на городі гадюку, нагодував її, а вона хотіла мене погубити.
— І правильно зробила б,— відповіли вівці.— Ми вам даємо молоко, вовну, а ви нас ріжете.
— Ну, хто з нас правий? — зраділа гадюка.
Незабаром з’явилася лисиця.
— Спитаймо ще її,— каже гадюка.
Перш ніж почути лисичину думку, чоловік шепнув їй на вухо, що віддасть квочку з курчатами, як вона визнає його правоту.
— Гадюка неправа,— вислухавши їх, мовила лисиця.— І до чоловіка: — Викинь її, а то, чого доброго, ще вкусить тебе.
Чоловік викинув гадюку і поплентався додому.
— Увечері я прийду по квочку й курчат! — крикнула лисиця.
— Приходь,— відповів чоловік.— А ти знаєш дорогу до мене?
— Знаю!
Повернувшись додому, чоловік сказав жінці:
— Злови квочку й курчат, я обіцяв віддати їх лисиці.
— Гаразд,— відповіла та, а сама подумала:
«Скільки та клята лисиця курей у нас покрала, і все їй мало! Тепер ще й квочку з курчатами давай!»
Жінка вкинула в мішок не квочку з курчатами, а собаку з цуценятами й стала чекати на лисицю. Та не забарилася.
— Добрий вечір! А де моя квочка? — спитала вона.
— Ось мішок, а в ньому квочка й курчата. Смачного тобі, лисичко!
Лисиця схопила мішок і побігла до своєї нори. Розв’язала мішок, а звідти як вискочить собака, а слідом — цуценята!
На щастя, лисиці вдалося втекти. Тільки хвіст залишився в зубах у собаки. Безхвоста лисиця так дременула, що більше в тих місцях її не бачили.
Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення Казка про чоловіка |
---|
Дерев'яний кінь (українська народна казка) • Корова, кінь і пес (українська народна казка) • Кобиляча голова (українська народна казка) • Сліпий кінь (українська народна казка) • Богатирський кінь (українська народна казка) • Мірошник Гавриїл і пані Марйо (грецька народна казка) • Безхвоста (грецька народна казка) • Хуан Сяо (китайська народна казка) |