Відмінності між версіями «Півник і двоє мишенят (українська народна казка)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
− | |||
+ | Жили собi двоє мишенят - Круть та Верть i пiвник Голосисте Горлечко. Мишенята було тiльки й знають, що танцюють та спiвають. А пiвник удосвiта встане, всiх пiснею збудить та й до роботи береться. | ||
− | |||
Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос. | Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос. | ||
+ | |||
- Круть, Верть, - став гукати пiвник, - а гляньте-но, що я знайшов! | - Круть, Верть, - став гукати пiвник, - а гляньте-но, що я знайшов! | ||
+ | |||
Поприбiгали мишенята та й кажуть: | Поприбiгали мишенята та й кажуть: | ||
+ | |||
- Коли б це його обмолотити : | - Коли б це його обмолотити : | ||
+ | |||
- А хто молотиме? - питається пiвник. | - А хто молотиме? - питається пiвник. | ||
+ | |||
- Не я! - одказує одне мишеня. | - Не я! - одказує одне мишеня. | ||
+ | |||
- Не я! - каже й друге мишеня. | - Не я! - каже й друге мишеня. | ||
+ | |||
- Я обмолочу, - каже до них пiвник. I взявся до роботи. | - Я обмолочу, - каже до них пiвник. I взявся до роботи. | ||
+ | |||
А мишенята й далi граються. | А мишенята й далi граються. | ||
+ | |||
От вже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає: | От вже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає: | ||
+ | |||
- Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив! | - Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив! | ||
+ | |||
Поприбiгали мишенята. | Поприбiгали мишенята. | ||
+ | |||
- Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити. | - Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити. | ||
+ | |||
- А хто понесе? - питає пiвник. | - А хто понесе? - питає пiвник. | ||
+ | |||
- Не я! - гукає Круть. | - Не я! - гукає Круть. | ||
+ | |||
- Не я! - гукає Верть. | - Не я! - гукає Верть. | ||
+ | |||
- Ну, то я однесу, - каже пiвник. Узяв на плечi мiшок та й пiшов. | - Ну, то я однесу, - каже пiвник. Узяв на плечi мiшок та й пiшов. | ||
+ | |||
А мишенята собi одно скачуть - у довгої лози граються. | А мишенята собi одно скачуть - у довгої лози граються. | ||
+ | |||
Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят: | Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят: | ||
+ | |||
- Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс. | - Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс. | ||
+ | |||
Поприбiгали мишенята, порадiли: | Поприбiгали мишенята, порадiли: | ||
+ | |||
- Ой, пiвнику! | - Ой, пiвнику! | ||
+ | |||
Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти. | Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти. | ||
+ | |||
- Хто ж мiситиме? - питає пiвник. | - Хто ж мiситиме? - питає пiвник. | ||
+ | |||
А мишенята й знов своє: | А мишенята й знов своє: | ||
+ | |||
- Не я! - пищить Круть. | - Не я! - пищить Круть. | ||
+ | |||
- Не я! - пищить Верть. | - Не я! - пищить Верть. | ||
+ | |||
Подумав, подумав пiвник та й каже: | Подумав, подумав пiвник та й каже: | ||
+ | |||
- Доведеться менi, мабуть. | - Доведеться менi, мабуть. | ||
+ | |||
От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки. | От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки. | ||
+ | |||
Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють. | Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють. | ||
+ | |||
Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi. | Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi. | ||
+ | |||
А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба. | А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба. | ||
+ | |||
- Ох, i голодний я! - каже Круть. | - Ох, i голодний я! - каже Круть. | ||
+ | |||
- А я який голодний! - каже Верть. | - А я який голодний! - каже Верть. | ||
+ | |||
Та й посiдали до столу. | Та й посiдали до столу. | ||
+ | |||
А пiвник i каже: | А пiвник i каже: | ||
+ | |||
- Стривайте-но, стривайте! | - Стривайте-но, стривайте! | ||
+ | |||
Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок. | Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок. | ||
+ | |||
- Ти, - кажуть мишенята. | - Ти, - кажуть мишенята. | ||
+ | |||
- А хто його обмолотив? | - А хто його обмолотив? | ||
+ | |||
- Ти, - вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем. | - Ти, - вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем. | ||
+ | |||
- А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк? | - А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк? | ||
+ | |||
- Ти, - вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята. | - Ти, - вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята. | ||
+ | |||
- А що ви робили? | - А що ви робили? | ||
+ | |||
Що мали казати мишенята? Нiчого. | Що мали казати мишенята? Нiчого. | ||
+ | |||
Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме? | Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме? | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | {{Шаблон:Казки з книги Українські народні казки про тварин (Україна,2004)}} |
Поточна версія на 03:43, 10 травня 2013
Жили собi двоє мишенят - Круть та Верть i пiвник Голосисте Горлечко. Мишенята було тiльки й знають, що танцюють та спiвають. А пiвник удосвiта встане, всiх пiснею збудить та й до роботи береться.
Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос.
- Круть, Верть, - став гукати пiвник, - а гляньте-но, що я знайшов!
Поприбiгали мишенята та й кажуть:
- Коли б це його обмолотити :
- А хто молотиме? - питається пiвник.
- Не я! - одказує одне мишеня.
- Не я! - каже й друге мишеня.
- Я обмолочу, - каже до них пiвник. I взявся до роботи.
А мишенята й далi граються.
От вже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає:
- Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив!
Поприбiгали мишенята.
- Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити.
- А хто понесе? - питає пiвник.
- Не я! - гукає Круть.
- Не я! - гукає Верть.
- Ну, то я однесу, - каже пiвник. Узяв на плечi мiшок та й пiшов.
А мишенята собi одно скачуть - у довгої лози граються.
Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят:
- Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс.
Поприбiгали мишенята, порадiли:
- Ой, пiвнику!
Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти.
- Хто ж мiситиме? - питає пiвник.
А мишенята й знов своє:
- Не я! - пищить Круть.
- Не я! - пищить Верть.
Подумав, подумав пiвник та й каже:
- Доведеться менi, мабуть.
От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки.
Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють.
Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi.
А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба.
- Ох, i голодний я! - каже Круть.
- А я який голодний! - каже Верть.
Та й посiдали до столу.
А пiвник i каже:
- Стривайте-но, стривайте!
Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок.
- Ти, - кажуть мишенята.
- А хто його обмолотив?
- Ти, - вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем.
- А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк?
- Ти, - вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята.
- А що ви робили?
Що мали казати мишенята? Нiчого.
Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?