Про котика і півника (українська народна казка)
Жили-були на світі чоловік і жінка, і був у них кіт Мурко.
Як став старий-старий, що вже тяжко мишей ловив, дід узяв котика, поніс далеко-далеко в хащу і пустив його.
Що було там робити котикові? Він учинив собі хатку, залишився там і живе.
Небагато минуло часу, як прийшов туди півник і попросився до котика в хатку. Кіт зрадів, щиро прийняв його і говорить:
— Будемо два друзі, хоч нам не буде нудно. Рано збирається котик іти на здобич, принести дещо їсти, а півникові наказує:
— Не пускай нікого до хати.
Лиш котик відійшов від хати, а лисичка вже тут і проситься: — Пусти мене, півнику, в хату. А півник каже:
— Ток, ток, не велів коток.
Лисичка почала його благати, просити, ласкати. Півник відчинив двері. Лисичка схопила його і дала ногам знати. А півник кричить:
— Котику-братику, поможи, несе мене лиса через високі гори, через доли, через ріки.
Почув котик і давай лисичку доганяти. Догнав лисичку і півника відібрав. Приходять вони додому, і котик говорить :
— Казав я тобі: не пускай нікого. А тепер ще раз тобі нагадую: не пускай до хати нікого, бо я піду ще далі і можу не почути тебе.
Котик зібрався в путь-дорогу. А лисичка знову прийшла і ласкаво просить півника:
— Пусти мене, півнику, до хати.
Так просила, що й допросила, обманула півника. Півник одчинив двері, пустив її. А вона схопила півника, вергла на плечі і несе. А півник кричить:
— Котику-братику, поможи мені. Несе мене лиса через гори, ріки і долини.
Кричав, кричав, але котик не почув. Приносить лисичка півника у свій понур, у свою хатинку.
А в неї п'ятеро малих лисенят. Занесла вона його туди, а лисенята почали скубти півника то за хвіст, то за крила, уже майже всього обскубали.
Котик прийшов додому і бачить — півника нема.
І давай по слідові бігти, скільки лише духу було.
Прибіг до лисиччиної ями, вийняв із мішка гуслі (скрипку) і почав гусляти.
Стара лисиця почула музику, вийшла з ями, дивиться, хто так гарно грає. А котик стук лисичку та в мішок, і зав'язав її там.
Грає далі. Почули малі лисенята музику і почали по одному виходити з ями.
А котик усе цап та в мішок.
І так усі піймав, склав у мішок, зав'язав добре, узяв палку і давай колотити палкою по мішку.
Вишмагав їх так, що більше не будуть чіплятися до півника.
Потім котик узяв півника і поніс додому. Півник сидів на печі обскубаний і вже нікому двері не відчиняв.
І жили вони там дружно та мирно довгі-довгі роки.
Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення Казка про чоловіка |
---|
Дерев'яний кінь (українська народна казка) • Корова, кінь і пес (українська народна казка) • Кобиляча голова (українська народна казка) • Сліпий кінь (українська народна казка) • Богатирський кінь (українська народна казка) • Мірошник Гавриїл і пані Марйо (грецька народна казка) • Безхвоста (грецька народна казка) • Хуан Сяо (китайська народна казка) |
Книга:Українські народні казки про тварин (Україна,2004) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Казки з книги Українські казки частина 1 (Septima,2005) |
---|
Лисичка-сестричка і вовк-панібрат • Пан Коцький • Рукавичка • Лисичка-кума • Коза-дереза • Котик і півник • Лисичка-сестричка • Колобок • Солом'яний бичок • Сірко • Цап та баран • Лебідь, щука і рак • Кирило Кожум'яка • Котигорошко • Ведмідь-Іванко, Товчикамінь та Сучимотузок • Чабанець • Телесик • Про сімох братів-гайворонів і їх сестру • Царівна-жаба • Кривенька качечка • Калинова сопілка • Яйце-райце • Ох • Як Іванко-дурень з королівною одружився • Про жар-птицю та вовка • Як лисичка Іванка-баштанника зробила царевичем • Летючий корабель • Про правду і кривду • Як святі сметану їли |