Відмінності між версіями «Півник і двоє мишенят (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
 
Рядок 6: Рядок 6:
  
  
ПIВНИК I ДВОЄ МИШЕНЯТ
 
  
 +
Жили собi двоє мишенят - Круть та Верть i пiвник Голосисте Горлечко. Мишенята було тiльки й знають, що танцюють та спiвають. А пiвник удосвiта встане, всiх пiснею збудить та й до роботи береться.
  
Жили собi двоє мишенят - Круть та Верть i пiвник Голосисте Горлечко. Мишенята було тiльки й знають, що танцюють та спiвають. А пiвник удосвiта встане, всiх пiснею збудить та й до роботи береться.
 
 
Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос.
 
Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос.
 +
 
- Круть, Верть, - став гукати пiвник, - а гляньте-но, що я знайшов!
 
- Круть, Верть, - став гукати пiвник, - а гляньте-но, що я знайшов!
 +
 
Поприбiгали мишенята та й кажуть:
 
Поприбiгали мишенята та й кажуть:
 +
 
- Коли б це його обмолотити :
 
- Коли б це його обмолотити :
 +
 
- А хто молотиме? - питається пiвник.
 
- А хто молотиме? - питається пiвник.
 +
 
- Не я! - одказує одне мишеня.
 
- Не я! - одказує одне мишеня.
 +
 
- Не я! - каже й друге мишеня.
 
- Не я! - каже й друге мишеня.
 +
 
- Я обмолочу, - каже до них пiвник. I взявся до роботи.
 
- Я обмолочу, - каже до них пiвник. I взявся до роботи.
 +
 
А мишенята й далi граються.
 
А мишенята й далi граються.
 +
 
От вже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає:
 
От вже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає:
 +
 
- Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив!
 
- Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив!
 +
 
Поприбiгали мишенята.
 
Поприбiгали мишенята.
 +
 
- Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити.
 
- Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити.
 +
 
- А хто понесе? - питає пiвник.
 
- А хто понесе? - питає пiвник.
 +
 
- Не я! - гукає Круть.
 
- Не я! - гукає Круть.
 +
 
- Не я! - гукає Верть.
 
- Не я! - гукає Верть.
 +
 
- Ну, то я однесу, - каже пiвник. Узяв на плечi мiшок та й пiшов.
 
- Ну, то я однесу, - каже пiвник. Узяв на плечi мiшок та й пiшов.
 +
 
А мишенята собi одно скачуть - у довгої лози граються.
 
А мишенята собi одно скачуть - у довгої лози граються.
 +
 
Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят:
 
Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят:
 +
 
- Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс.
 
- Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс.
 +
 
Поприбiгали мишенята, порадiли:
 
Поприбiгали мишенята, порадiли:
 +
 
- Ой, пiвнику!
 
- Ой, пiвнику!
 +
 
Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти.
 
Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти.
 +
 
- Хто ж мiситиме? - питає пiвник.
 
- Хто ж мiситиме? - питає пiвник.
 +
 
А мишенята й знов своє:
 
А мишенята й знов своє:
 +
 
- Не я! - пищить Круть.
 
- Не я! - пищить Круть.
 +
 
- Не я! - пищить Верть.
 
- Не я! - пищить Верть.
 +
 
Подумав, подумав пiвник та й каже:
 
Подумав, подумав пiвник та й каже:
 +
 
- Доведеться менi, мабуть.
 
- Доведеться менi, мабуть.
 +
 
От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки.
 
От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки.
 +
 
Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють.
 
Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють.
 +
 
Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi.
 
Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi.
 +
 
А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба.
 
А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба.
 +
 
- Ох, i голодний я! - каже Круть.
 
- Ох, i голодний я! - каже Круть.
 +
 
- А я який голодний! - каже Верть.
 
- А я який голодний! - каже Верть.
 +
 
Та й посiдали до столу.
 
Та й посiдали до столу.
 +
 
А пiвник i каже:
 
А пiвник i каже:
 +
 
- Стривайте-но, стривайте!
 
- Стривайте-но, стривайте!
 +
 
Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок.
 
Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок.
 +
 
- Ти, - кажуть мишенята.
 
- Ти, - кажуть мишенята.
 +
 
- А хто його обмолотив?
 
- А хто його обмолотив?
 +
 
- Ти, - вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем.
 
- Ти, - вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем.
 +
 
- А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк?
 
- А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк?
 +
 
- Ти, - вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята.
 
- Ти, - вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята.
 +
 
- А що ви робили?
 
- А що ви робили?
 +
 
Що мали казати мишенята? Нiчого.
 
Що мали казати мишенята? Нiчого.
 +
 
Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?
 
Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
{{Шаблон:Казки з книги Українські народні казки про тварин (Україна,2004)}}

Поточна версія на 03:43, 10 травня 2013



Жили собi двоє мишенят - Круть та Верть i пiвник Голосисте Горлечко. Мишенята було тiльки й знають, що танцюють та спiвають. А пiвник удосвiта встане, всiх пiснею збудить та й до роботи береться.

Ото якось пiдмiтав у дворi та й знайшов пшеничний колос.

- Круть, Верть, - став гукати пiвник, - а гляньте-но, що я знайшов!

Поприбiгали мишенята та й кажуть:

- Коли б це його обмолотити :

- А хто молотиме? - питається пiвник.

- Не я! - одказує одне мишеня.

- Не я! - каже й друге мишеня.

- Я обмолочу, - каже до них пiвник. I взявся до роботи.

А мишенята й далi граються.

От вже й обмолотив пiвник колосок та й знов гукає:

- Гей, Круть, гей, Верть, а йдiть гляньте, скiльки зерна я намолотив!

Поприбiгали мишенята.

- Треба, - кажуть, - зерно до млина однести та борошна намолотити.

- А хто понесе? - питає пiвник.

- Не я! - гукає Круть.

- Не я! - гукає Верть.

- Ну, то я однесу, - каже пiвник. Узяв на плечi мiшок та й пiшов.

А мишенята собi одно скачуть - у довгої лози граються.

Прийшов пiвник додому, знов кличе мишенят:

- Гей, Круть, гей, Верть! Я борошно принiс.

Поприбiгали мишенята, порадiли:

- Ой, пiвнику!

Вже тепер тiсто треба замiсити та пирiжечкiв спекти.

- Хто ж мiситиме? - питає пiвник.

А мишенята й знов своє:

- Не я! - пищить Круть.

- Не я! - пищить Верть.

Подумав, подумав пiвник та й каже:

- Доведеться менi, мабуть.

От замiсив пiвник тiсто, принiс дрова та й розпалив у печi. А як у печi нагорiло, посадив пирiжки.

Мишенята й собi дiло мають: пiсень спiвають, танцюють.

Аж ось i спеклися пирiжки, повиймав їх пiвник, виклав на столi.

А мишенята вже й тут. I гукати їх не треба.

- Ох, i голодний я! - каже Круть.

- А я який голодний! - каже Верть.

Та й посiдали до столу.

А пiвник i каже:

- Стривайте-но, стривайте!

Ви менi перше скажiть, хто знайшов колосок.

- Ти, - кажуть мишенята.

- А хто його обмолотив?

- Ти, - вже тихiше вiдказують Круть iз Вертем.

- А тiсто хто мiсив? Пiч витопив? Пирiжкiв напiк?

- Ти, - вже й зовсiм нищечком кажуть мишенята.

- А що ви робили?

Що мали казати мишенята? Нiчого.

Стали вони тут вилазити з-за столу, а пiвник їх i не тримає. Хто ж отаких лiнюхiв пирiжками пригощатиме?