Відмінності між версіями «Книга:Болгарські народні казки (Веселка, 1979)»
Bogdan (обговорення | внесок) (Перенаправлено на Болгарські народні казки (Веселка, 1979)) |
Snak (обговорення | внесок) |
||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ||
+ | == Вступне слово == | ||
+ | [[Файл:Bolgarsky.jpg|right|Обклалинка кники Польські народні казки (Веселка,1980)]] | ||
+ | |||
+ | '''Народні казки''' завжди були важливою частиною національної духовної культури '''Болгарії'''. Разом з народними піснями вони відігравали значну роль у житті простого трудового народу. Складені людьми з багатою творчою уявою, людьми, які в своїх переказах майстерно відображали картини народного побуту та знайомили слухачів з навколишньою дійсністю, вони сприяли формуванню народного світогляду, життєвої філософії. | ||
+ | |||
+ | Чим талановитіший був оповідач, тим з більшим умінням прикрашав він свої розповіді неймовірним і дивовижним, зачаровував слухача, ведучи його лісами й долинами, через моря й океани, в глибокі непрохідні печери й небесні далі. Гарним вважали того казкаря, у якого звірі говорили, мов люди, були їхніми добрими співрозмовниками, а часом і порадниками, могли ділити з людьми горе й радість, труд і відпочинок. Ці розповіді впливали на свідомість простих людей, хвилювали їх, даючи пояснення тим чи іншим явищам природи й життя. Володіючи творчою уявою, оповідач малював незвичайні картини: з неможливого робив можливе, проводив героя крізь неймовірні перешкоди й випробування. Перед слухачем виростав образ справжнього богатиря, переможця з властивими йому стійкістю, сміливістю, чесністю, доблестю, любов'ю до праці, вірою у власні сили і в дружбу. Так з’являлися «чарівні» або, як їх іще називають, «фантастичні» казки. В них завжди поєднується дійсне й надумане, герої літають за допомогою чарівної палички, зустрічаються зі страшними чудовиськами, борються із зміями й драконами, з бурями й ураганами, з хижими тваринами, відьмами й чаклунами і скрізь перемагають. Бо й справді людина завдяки своєму розумові може перемогти найсильніших і найстрашніших звірів, може підкорити світ. Борючись, людина мусить бути сміливою й безстрашною, вона повинна відчувати за собою розум колективу та підтримку друзів. Сама, фізична сила нічого не означає. Перемогти може тільки сильний духом і розумом. Недарма в народі кажуть: «Розумна голова — сто рук». Саме розум найбільше прославляють фантастичні казки, показуючи, як людині слід поводитися в найтяжчих випробуваннях. Зазначимо, що вже багато віків тому людська фантазія досягла Всесвіту, протягом сторіч посилаючи своїх казкових героїв у космос: на Місяць, до Сонця. Сьогодні ж здійснюються найсміливіші мрії народних оповідачів. | ||
+ | |||
+ | Наступний великий розділ '''болгарських народних казок''' — це [[казки про тварин]]. Тут оповідач-творець вдавався до порівнянь — риси людської вдачі приписувалися звірам. Слухаючи ці казки, люди впізнавали в діях звірів свої вчинки. [[Лисиця]], [[вовк]], [[ведмідь]], [[заєць]], їжак — типові герої цих казок. Так, наприклад, вовк зажерливий і сильний, але дуже дурний. Його може обдурити будь-хто із свійських тварин: [[кінь]], віл, вівця, осел. Лисиця завжди мала й слабосила, зате хитра й дотепна. Вона перемагає і вовка, і навіть царя звірів — лева, обдурює дужчих за себе. Ведмідь — старий, неповороткий, але розумний і досвідчений. Він повчає менших, і його шанують. А от боягузи й дурні схожі на зайців. їжак у казках старий, розумний, його поради корисні, вчинки — гідні наслідування. | ||
+ | |||
+ | Найбагатший розділ побутових '''казок'''. їх герої — люди з народу,' звичайні чоловіки й жінки, дівчата й хлопці, яких ми зустрічаємо в повсякденному житті. Одні з них роботящі, чесні, вірні в дружбі, вони шанують старших, люблять працювати, живуть у мирі й злагоді. Це хороші, позитивні герої. Але є й інші: злодії, п'яниці, ледарі, підлі й лицемірні люди. Про них народ створив десятки гумористичних і сатиричних казок, висміяв і засудив їх, затаврував назавжди. Ці люди — носії зла, вони непотрібні суспільству, життя їхнє і мораль викликають у слухачів гнів, обу-рення й огиду. Побутові казки звичайно закінчуються чітким висновком про те, що тільки в наполегливій праці, в чесному і правдивому житті лиха людина може стати кращою. «Навіть криве дерево може вирівнятися, поки молоде»,— говорить народна мудрість. Серед побутових казок значне місце посідають розповіді про Хитрого Петра — болгарського хитруна й дотепника. Він наділений яскравими національними рисами характеру, його життя та вчинки пов'язані з життям болгарів, з національним колоритом і народною болгарською філософією. | ||
+ | |||
+ | '''Казки''', вміщені в цій книжці, познайомлять малих українських читачів не тільки з розмаїттям '''болгарських народних казок''', а також із самими болгарами — народом, що близький українському культурою, звичаями, народним мистецтвом. | ||
+ | |||
+ | == Зміст == | ||
+ | |||
+ | [[Їжак і сонце]] | ||
+ | |||
+ | [[Кошеня і лев]] | ||
+ | |||
+ | [[Вовк і собака]] | ||
+ | |||
+ | [[Раз та гаразд]] | ||
+ | |||
+ | [[Людина — найсильніша]] | ||
+ | |||
+ | [[Горобець і лисиця]] | ||
+ | |||
+ | [[Лисиця і лелека]] | ||
+ | |||
+ | [[Лисиця і їжак]] | ||
+ | |||
+ | [[Як чоловік із змією судився]] | ||
+ | |||
+ | [[Людина, ведмідь і лисиця]] | ||
+ | |||
+ | [[Вовк і сорока]] | ||
+ | |||
+ | [[Ворона і рак]] | ||
+ | |||
+ | [[Погонич і його верблюди]] | ||
+ | |||
+ | [[Виноградар і змія]] | ||
+ | |||
+ | [[Сильний лев і маленьке мишеня]] | ||
+ | |||
+ | [[У розумного царя сильне військо]] | ||
+ | |||
+ | [[Добрий урок]] | ||
+ | |||
+ | [[Кішка й дурні люди]] | ||
+ | |||
+ | [[Лихе слово не забувається]] | ||
+ | |||
+ | [[Страшне кошеня]] | ||
+ | |||
+ | [[Як друзі вовків налякали]] | ||
+ | |||
+ | [[Битий небиту несе]] | ||
+ | |||
+ | [[Хитра лисиця]] | ||
+ | |||
+ | [[Що шукав, те й знайшов]] | ||
+ | |||
+ | [[Як друзі разом у лісі жили]] | ||
+ | |||
+ | [[Верблюд-суддя]] | ||
+ | |||
+ | [[Сліпа курка]] | ||
+ | |||
+ | [[Сильний горобець]] | ||
+ | |||
+ | [[Гуска й качка]] | ||
+ | |||
+ | [[Зозуля і риба]] | ||
+ | |||
+ | [[Курка й вівця]] | ||
+ | |||
+ | [[Два ослики]] | ||
+ | |||
+ | [[Заєць-рятівник]] | ||
+ | |||
+ | [[Швидка робота]] | ||
+ | |||
+ | [[Гостинні мурашки]] | ||
+ | |||
+ | [[Троє братів і золота яблуня]] | ||
+ | |||
+ | [[Золоте дівча]] | ||
+ | |||
+ | [[Кажи, прядко!]] | ||
+ | |||
+ | [[Жива вода]] | ||
+ | |||
+ | [[Хлопець і вітер]] | ||
+ | |||
+ | [[Бідар і водяник]] | ||
+ | |||
+ | [[Правда і кривда]] | ||
+ | |||
+ | [[Як бідний чоловік з лихварем судився]] | ||
+ | |||
+ | [[Найкращий стрілець]] | ||
+ | |||
+ | [[Пещена донька]] | ||
+ | |||
+ | [[Біда вчить]] | ||
+ | |||
+ | [[Сливи за сміття]] | ||
+ | |||
+ | [[Найдорожчий плід]] | ||
+ | |||
+ | [[Хто не робить, той з голоду вмирає]] | ||
+ | |||
+ | [[Охочий до науки хлопець]] | ||
+ | |||
+ | [[Ліве око царя]] | ||
+ | |||
+ | [[Шануй батька і в старості]] | ||
+ | |||
+ | [[Розумна невістка]] | ||
+ | |||
+ | [[Сват і кмітлива дівчина]] | ||
+ | |||
+ | [[Нема гіршого від пияцтва]] | ||
+ | |||
+ | [[Найдорожче — це сіль]] | ||
+ | |||
+ | [[Хитрий Петр і брехуни]] | ||
+ | |||
+ | [[Хитрий Петр і лихвар]] | ||
+ | |||
+ | [[Хитрий Петр і перукар]] | ||
+ | |||
+ | [[Хитрий Петр на тому світі]] | ||
+ | |||
+ | [[Гроші розбещують]] | ||
+ | |||
+ | [[Життя — це сходи]] | ||
+ | |||
+ | [[Хитрий Петр і скнари]] | ||
+ | |||
+ | [[Спершу навчіться!]] | ||
+ | |||
+ | [[Хитрий Петр убиває собаку]] | ||
+ | |||
+ | [[Хто копає яму іншому]] | ||
+ | |||
+ | [[Хитрий Петр в суді]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Книги]] | ||
+ | [[Категорія:Казки народів світу]] | ||
+ | |||
+ | {{Книги видавництва "Веселка"}} | ||
+ | |||
+ | {{Книги видавництва 1979 року}} |
Поточна версія на 20:33, 21 січня 2014
Вступне слово
Народні казки завжди були важливою частиною національної духовної культури Болгарії. Разом з народними піснями вони відігравали значну роль у житті простого трудового народу. Складені людьми з багатою творчою уявою, людьми, які в своїх переказах майстерно відображали картини народного побуту та знайомили слухачів з навколишньою дійсністю, вони сприяли формуванню народного світогляду, життєвої філософії.
Чим талановитіший був оповідач, тим з більшим умінням прикрашав він свої розповіді неймовірним і дивовижним, зачаровував слухача, ведучи його лісами й долинами, через моря й океани, в глибокі непрохідні печери й небесні далі. Гарним вважали того казкаря, у якого звірі говорили, мов люди, були їхніми добрими співрозмовниками, а часом і порадниками, могли ділити з людьми горе й радість, труд і відпочинок. Ці розповіді впливали на свідомість простих людей, хвилювали їх, даючи пояснення тим чи іншим явищам природи й життя. Володіючи творчою уявою, оповідач малював незвичайні картини: з неможливого робив можливе, проводив героя крізь неймовірні перешкоди й випробування. Перед слухачем виростав образ справжнього богатиря, переможця з властивими йому стійкістю, сміливістю, чесністю, доблестю, любов'ю до праці, вірою у власні сили і в дружбу. Так з’являлися «чарівні» або, як їх іще називають, «фантастичні» казки. В них завжди поєднується дійсне й надумане, герої літають за допомогою чарівної палички, зустрічаються зі страшними чудовиськами, борються із зміями й драконами, з бурями й ураганами, з хижими тваринами, відьмами й чаклунами і скрізь перемагають. Бо й справді людина завдяки своєму розумові може перемогти найсильніших і найстрашніших звірів, може підкорити світ. Борючись, людина мусить бути сміливою й безстрашною, вона повинна відчувати за собою розум колективу та підтримку друзів. Сама, фізична сила нічого не означає. Перемогти може тільки сильний духом і розумом. Недарма в народі кажуть: «Розумна голова — сто рук». Саме розум найбільше прославляють фантастичні казки, показуючи, як людині слід поводитися в найтяжчих випробуваннях. Зазначимо, що вже багато віків тому людська фантазія досягла Всесвіту, протягом сторіч посилаючи своїх казкових героїв у космос: на Місяць, до Сонця. Сьогодні ж здійснюються найсміливіші мрії народних оповідачів.
Наступний великий розділ болгарських народних казок — це казки про тварин. Тут оповідач-творець вдавався до порівнянь — риси людської вдачі приписувалися звірам. Слухаючи ці казки, люди впізнавали в діях звірів свої вчинки. Лисиця, вовк, ведмідь, заєць, їжак — типові герої цих казок. Так, наприклад, вовк зажерливий і сильний, але дуже дурний. Його може обдурити будь-хто із свійських тварин: кінь, віл, вівця, осел. Лисиця завжди мала й слабосила, зате хитра й дотепна. Вона перемагає і вовка, і навіть царя звірів — лева, обдурює дужчих за себе. Ведмідь — старий, неповороткий, але розумний і досвідчений. Він повчає менших, і його шанують. А от боягузи й дурні схожі на зайців. їжак у казках старий, розумний, його поради корисні, вчинки — гідні наслідування.
Найбагатший розділ побутових казок. їх герої — люди з народу,' звичайні чоловіки й жінки, дівчата й хлопці, яких ми зустрічаємо в повсякденному житті. Одні з них роботящі, чесні, вірні в дружбі, вони шанують старших, люблять працювати, живуть у мирі й злагоді. Це хороші, позитивні герої. Але є й інші: злодії, п'яниці, ледарі, підлі й лицемірні люди. Про них народ створив десятки гумористичних і сатиричних казок, висміяв і засудив їх, затаврував назавжди. Ці люди — носії зла, вони непотрібні суспільству, життя їхнє і мораль викликають у слухачів гнів, обу-рення й огиду. Побутові казки звичайно закінчуються чітким висновком про те, що тільки в наполегливій праці, в чесному і правдивому житті лиха людина може стати кращою. «Навіть криве дерево може вирівнятися, поки молоде»,— говорить народна мудрість. Серед побутових казок значне місце посідають розповіді про Хитрого Петра — болгарського хитруна й дотепника. Він наділений яскравими національними рисами характеру, його життя та вчинки пов'язані з життям болгарів, з національним колоритом і народною болгарською філософією.
Казки, вміщені в цій книжці, познайомлять малих українських читачів не тільки з розмаїттям болгарських народних казок, а також із самими болгарами — народом, що близький українському культурою, звичаями, народним мистецтвом.
Зміст
У розумного царя сильне військо
Як бідний чоловік з лихварем судився
Хто не робить, той з голоду вмирає
Книги видавництва 1979 року | |||
---|---|---|---|
|