Відмінності між версіями «Книга:Чеські народні казки (Веселка,1980)»
Bogdan (обговорення | внесок) |
Snak (обговорення | внесок) |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Чеські.png|right|Обкладинка книги Чеські народні казки (Веселка,1988)]] | [[Файл:Чеські.png|right|Обкладинка книги Чеські народні казки (Веселка,1988)]] | ||
| − | Любі діти! Кожний з вас, певно, добре пам'ятає казки про Івасика-Телесика й Червону Шапочку, про золоту рибку й Буратіно, про Горбоконика і про дванадцять місяців та безліч інших. Але чи знаєте ви, звідки беруться казки, хто їх складає? | + | Любі діти! Кожний з вас, певно, добре пам'ятає '''казки про Івасика-Телесика''' й Червону Шапочку, про золоту рибку й Буратіно, про Горбоконика і про дванадцять місяців та безліч інших. Але чи знаєте ви, звідки беруться казки, хто їх складає? |
Найкращі, найдавніші і наймудріші казки склав великий письменник, ім'я якого — НАРОД. | Найкращі, найдавніші і наймудріші казки склав великий письменник, ім'я якого — НАРОД. | ||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Їх можна порівняти з барвистими запашними квітами, які ростуть у полях, садах і лугах багатьох країн, чаруючи людей найрізноманітнішими кольорами і пахощами. Та, читаючи казки різних народів, навіть дуже далеких між собою, бачиш, що вони інколи близькі за змістом. Це тому, що у народів різних країн часто бувають однакові думи і мрії. Трудящі люди, хоч би в якому краю вони жили, хоч би якого кольору була в них шкіра, однаково засуджують зло, підступність і несправедливість, висміюють дурнів, скупих, ледарів і боягузів, прославляють добро, хоробрість і правду. | Їх можна порівняти з барвистими запашними квітами, які ростуть у полях, садах і лугах багатьох країн, чаруючи людей найрізноманітнішими кольорами і пахощами. Та, читаючи казки різних народів, навіть дуже далеких між собою, бачиш, що вони інколи близькі за змістом. Це тому, що у народів різних країн часто бувають однакові думи і мрії. Трудящі люди, хоч би в якому краю вони жили, хоч би якого кольору була в них шкіра, однаково засуджують зло, підступність і несправедливість, висміюють дурнів, скупих, ледарів і боягузів, прославляють добро, хоробрість і правду. | ||
| − | Можливо, і в цій книжці знайдете ви щось, уже знайоме вам трохи з казок українських, російських, білоруських, болгарських, польських, словацьких, сербських чи хорватських. Це й не дивно, бо всі ті казки складали народи однієї слов'янської сім'ї, близькі й рідні між собою, як брати. Та водночас кожна казка своєрідна і неповторна. | + | Можливо, і в цій книжці знайдете ви щось, уже знайоме вам трохи з '''казок українських, російських, білоруських, болгарських, польських, словацьких, сербських чи хорватських'''. Це й не дивно, бо всі ті казки складали народи однієї слов'янської сім'ї, близькі й рідні між собою, як брати. Та водночас кожна казка своєрідна і неповторна. |
Чеський народ складав свої казки у часи, коли люди не знали ще електрики й радіо, коли не було ще поїздів, пароплавів, літаків, автомобілів і кіно, коли новини ще не передавалися ані газетами, ані телевізором. Довгими зимовими вечорами, коли сніг замітав стежки й дороги і вся сім'я збиралася біля свічки або каганця, лилися одна за одною пісня і казка, чулися дотепні приказки і хитромудрі загадки, лунали дивовижні перекази та легенди. Часто від села до села, від містечка до містечка переносили їх бувалі фурмани, що везли в далекі краї різні товари і збіжжя, мандрівні музики і крамарі, молоді підмайстри, які ходили від міста до міста, вдосконалюючись у ремеслі і шукаючи собі щастя, старенькі жінки, що торгували цілющим зіллям і різними лісовими корінцями, та інші люди перехожі. І діти, й дорослі жадібно слухали їх, а згодом і самі переповідали почуте іншим. Так і передавалися казки й легенди, пісні й приказки від покоління до покоління, розповідаючи про думки і прагнення народу. | Чеський народ складав свої казки у часи, коли люди не знали ще електрики й радіо, коли не було ще поїздів, пароплавів, літаків, автомобілів і кіно, коли новини ще не передавалися ані газетами, ані телевізором. Довгими зимовими вечорами, коли сніг замітав стежки й дороги і вся сім'я збиралася біля свічки або каганця, лилися одна за одною пісня і казка, чулися дотепні приказки і хитромудрі загадки, лунали дивовижні перекази та легенди. Часто від села до села, від містечка до містечка переносили їх бувалі фурмани, що везли в далекі краї різні товари і збіжжя, мандрівні музики і крамарі, молоді підмайстри, які ходили від міста до міста, вдосконалюючись у ремеслі і шукаючи собі щастя, старенькі жінки, що торгували цілющим зіллям і різними лісовими корінцями, та інші люди перехожі. І діти, й дорослі жадібно слухали їх, а згодом і самі переповідали почуте іншим. Так і передавалися казки й легенди, пісні й приказки від покоління до покоління, розповідаючи про думки і прагнення народу. | ||
| − | А найдавніші з | + | А найдавніші з '''чеських казок''' — про тварин, які радяться поміж собою і говорять людською мовою, про дивовижних зміїв та драконів, про сили природи — Сонце, Вітер, Місяць — складені і зовсім у сиву давнину, коли люди вигадували собі богів і духів, чортів, лісовиків, водяників та русалок, добрих і злих чарівників, які живуть у лісах і горах, у скелях і річках, у старих закинутих оселях та млинах. Про ті давні часи в українських казках говориться, що діялось те «за царя Панька, як земля була тонка, за царя Омелька, як людей була жменька», тобто багато-багато сотень років тому. |
У всіх цих казках переможцями над силами зла. над жорстокими чарівниками й велетнями, пихатими панами, купцями і попами виступають розумні, чесні й відважні пастух, мисливець, селянин, бідний підмайстер, молодий лицар, який іде на бій за справедливість, щоб допомогти людям. їхні вороги — жадібний корчмар, зажерливий купець і пан, підступний король, який хоче загарбати сусідній край,— завжди виявляються покараними, бо так хотів оповідач, так хотів сам чеський народ, який склав ці казки, мріючи про щасливе і справедливе життя | У всіх цих казках переможцями над силами зла. над жорстокими чарівниками й велетнями, пихатими панами, купцями і попами виступають розумні, чесні й відважні пастух, мисливець, селянин, бідний підмайстер, молодий лицар, який іде на бій за справедливість, щоб допомогти людям. їхні вороги — жадібний корчмар, зажерливий купець і пан, підступний король, який хоче загарбати сусідній край,— завжди виявляються покараними, бо так хотів оповідач, так хотів сам чеський народ, який склав ці казки, мріючи про щасливе і справедливе життя | ||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
У чехів, як і в інших народів землі, казки і пісні — це частина їхнього серця, їхнього життя. Багато витерпів за свою історію чесний, працьовитий і відважний чеський народ. Довгі сторіччя боровся він за рідну землю і волю. Ще в давнину були у нього і славні герої, як Ян Гус та Ян Жижка, і мудрі вчені Ян Коменський, Йозеф Шафарик, Ян Коллар, були знамениті письменники Карел Ербен, Вожена Немцова та багато інших, які майже сто п'ятдесят років тому почали збирати казки і передали свій заповіт наступним поколінням письменників і вчених — плекати народну творчість. Були в нього славні звитяги і тяжкі поразки, та завжди чеський народ вірив у свою перемогу, у світле майбутнє, у допомогу братів-слов'ян. Вона прийшла, ця допомога, у 1945 році, коли славна Радянська Армія визволила народи Європи від фашистського ярма, коли чеський і словацький народи пліч-о-пліч почали будувати свою спільну вільну державу — Соціалістичну Чехословаччину. | У чехів, як і в інших народів землі, казки і пісні — це частина їхнього серця, їхнього життя. Багато витерпів за свою історію чесний, працьовитий і відважний чеський народ. Довгі сторіччя боровся він за рідну землю і волю. Ще в давнину були у нього і славні герої, як Ян Гус та Ян Жижка, і мудрі вчені Ян Коменський, Йозеф Шафарик, Ян Коллар, були знамениті письменники Карел Ербен, Вожена Немцова та багато інших, які майже сто п'ятдесят років тому почали збирати казки і передали свій заповіт наступним поколінням письменників і вчених — плекати народну творчість. Були в нього славні звитяги і тяжкі поразки, та завжди чеський народ вірив у свою перемогу, у світле майбутнє, у допомогу братів-слов'ян. Вона прийшла, ця допомога, у 1945 році, коли славна Радянська Армія визволила народи Європи від фашистського ярма, коли чеський і словацький народи пліч-о-пліч почали будувати свою спільну вільну державу — Соціалістичну Чехословаччину. | ||
| − | Тож щасливої вам дороги у сад чеських народних казок, любі друзі! | + | Тож щасливої вам дороги у сад '''чеських народних казок''', любі друзі! |
==Зміст== | ==Зміст== | ||
Поточна версія на 20:41, 21 січня 2014
Вступне слово
Любі діти! Кожний з вас, певно, добре пам'ятає казки про Івасика-Телесика й Червону Шапочку, про золоту рибку й Буратіно, про Горбоконика і про дванадцять місяців та безліч інших. Але чи знаєте ви, звідки беруться казки, хто їх складає?
Найкращі, найдавніші і наймудріші казки склав великий письменник, ім'я якого — НАРОД.
Їх можна порівняти з барвистими запашними квітами, які ростуть у полях, садах і лугах багатьох країн, чаруючи людей найрізноманітнішими кольорами і пахощами. Та, читаючи казки різних народів, навіть дуже далеких між собою, бачиш, що вони інколи близькі за змістом. Це тому, що у народів різних країн часто бувають однакові думи і мрії. Трудящі люди, хоч би в якому краю вони жили, хоч би якого кольору була в них шкіра, однаково засуджують зло, підступність і несправедливість, висміюють дурнів, скупих, ледарів і боягузів, прославляють добро, хоробрість і правду.
Можливо, і в цій книжці знайдете ви щось, уже знайоме вам трохи з казок українських, російських, білоруських, болгарських, польських, словацьких, сербських чи хорватських. Це й не дивно, бо всі ті казки складали народи однієї слов'янської сім'ї, близькі й рідні між собою, як брати. Та водночас кожна казка своєрідна і неповторна.
Чеський народ складав свої казки у часи, коли люди не знали ще електрики й радіо, коли не було ще поїздів, пароплавів, літаків, автомобілів і кіно, коли новини ще не передавалися ані газетами, ані телевізором. Довгими зимовими вечорами, коли сніг замітав стежки й дороги і вся сім'я збиралася біля свічки або каганця, лилися одна за одною пісня і казка, чулися дотепні приказки і хитромудрі загадки, лунали дивовижні перекази та легенди. Часто від села до села, від містечка до містечка переносили їх бувалі фурмани, що везли в далекі краї різні товари і збіжжя, мандрівні музики і крамарі, молоді підмайстри, які ходили від міста до міста, вдосконалюючись у ремеслі і шукаючи собі щастя, старенькі жінки, що торгували цілющим зіллям і різними лісовими корінцями, та інші люди перехожі. І діти, й дорослі жадібно слухали їх, а згодом і самі переповідали почуте іншим. Так і передавалися казки й легенди, пісні й приказки від покоління до покоління, розповідаючи про думки і прагнення народу.
А найдавніші з чеських казок — про тварин, які радяться поміж собою і говорять людською мовою, про дивовижних зміїв та драконів, про сили природи — Сонце, Вітер, Місяць — складені і зовсім у сиву давнину, коли люди вигадували собі богів і духів, чортів, лісовиків, водяників та русалок, добрих і злих чарівників, які живуть у лісах і горах, у скелях і річках, у старих закинутих оселях та млинах. Про ті давні часи в українських казках говориться, що діялось те «за царя Панька, як земля була тонка, за царя Омелька, як людей була жменька», тобто багато-багато сотень років тому.
У всіх цих казках переможцями над силами зла. над жорстокими чарівниками й велетнями, пихатими панами, купцями і попами виступають розумні, чесні й відважні пастух, мисливець, селянин, бідний підмайстер, молодий лицар, який іде на бій за справедливість, щоб допомогти людям. їхні вороги — жадібний корчмар, зажерливий купець і пан, підступний король, який хоче загарбати сусідній край,— завжди виявляються покараними, бо так хотів оповідач, так хотів сам чеський народ, який склав ці казки, мріючи про щасливе і справедливе життя
У чехів, як і в інших народів землі, казки і пісні — це частина їхнього серця, їхнього життя. Багато витерпів за свою історію чесний, працьовитий і відважний чеський народ. Довгі сторіччя боровся він за рідну землю і волю. Ще в давнину були у нього і славні герої, як Ян Гус та Ян Жижка, і мудрі вчені Ян Коменський, Йозеф Шафарик, Ян Коллар, були знамениті письменники Карел Ербен, Вожена Немцова та багато інших, які майже сто п'ятдесят років тому почали збирати казки і передали свій заповіт наступним поколінням письменників і вчених — плекати народну творчість. Були в нього славні звитяги і тяжкі поразки, та завжди чеський народ вірив у свою перемогу, у світле майбутнє, у допомогу братів-слов'ян. Вона прийшла, ця допомога, у 1945 році, коли славна Радянська Армія визволила народи Європи від фашистського ярма, коли чеський і словацький народи пліч-о-пліч почали будувати свою спільну вільну державу — Соціалістичну Чехословаччину.
Тож щасливої вам дороги у сад чеських народних казок, любі друзі!
Зміст
Чому миші, коти й собаки між собою не мирять
Як у містечку Котячому рака топили
Як швець попа кругом пальця обкрутив
Птах-Вогнекрил і лисичка Рудий хвіст
| Книги видавництва 1980 року | |||
|---|---|---|---|
|
|||
