Книга:Болгарські народні казки (Веселка, 1979)

Вступне слово

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення

Народні казки завжди були важливою частиною національної духовної культури Болгарії. Разом з народними піснями вони відігравали значну роль у житті простого трудового народу. Складені людьми з багатою творчою уявою, людьми, які в своїх переказах майстерно відображали картини народного побуту та знайомили слухачів з навколишньою дійсністю, вони сприяли формуванню народного світогляду, життєвої філософії.

Чим талановитіший був оповідач, тим з більшим умінням прикрашав він свої розповіді неймовірним і дивовижним, зачаровував слухача, ведучи його лісами й долинами, через моря й океани, в глибокі непрохідні печери й небесні далі. Гарним вважали того казкаря, у якого звірі говорили, мов люди, були їхніми добрими співрозмовниками, а часом і порадниками, могли ділити з людьми горе й радість, труд і відпочинок. Ці розповіді впливали на свідомість простих людей, хвилювали їх, даючи пояснення тим чи іншим явищам природи й життя. Володіючи творчою уявою, оповідач малював незвичайні картини: з неможливого робив можливе, проводив героя крізь неймовірні перешкоди й випробування. Перед слухачем виростав образ справжнього богатиря, переможця з властивими йому стійкістю, сміливістю, чесністю, доблестю, любов'ю до праці, вірою у власні сили і в дружбу. Так з’являлися «чарівні» або, як їх іще називають, «фантастичні» казки. В них завжди поєднується дійсне й надумане, герої літають за допомогою чарівної палички, зустрічаються зі страшними чудовиськами, борються із зміями й драконами, з бурями й ураганами, з хижими тваринами, відьмами й чаклунами і скрізь перемагають. Бо й справді людина завдяки своєму розумові може перемогти найсильніших і найстрашніших звірів, може підкорити світ. Борючись, людина мусить бути сміливою й безстрашною, вона повинна відчувати за собою розум колективу та підтримку друзів. Сама, фізична сила нічого не означає. Перемогти може тільки сильний духом і розумом. Недарма в народі кажуть: «Розумна голова — сто рук». Саме розум найбільше прославляють фантастичні казки, показуючи, як людині слід поводитися в найтяжчих випробуваннях. Зазначимо, що вже багато віків тому людська фантазія досягла Всесвіту, протягом сторіч посилаючи своїх казкових героїв у космос: на Місяць, до Сонця. Сьогодні ж здійснюються найсміливіші мрії народних оповідачів.

Наступний великий розділ болгарських народних казок — це казки про тварин. Тут оповідач-творець вдавався до порівнянь — риси людської вдачі приписувалися звірам. Слухаючи ці казки, люди впізнавали в діях звірів свої вчинки. Лисиця, вовк, ведмідь, заєць, їжак — типові герої цих казок. Так, наприклад, вовк зажерливий і сильний, але дуже дурний. Його може обдурити будь-хто із свійських тварин: кінь, віл, вівця, осел. Лисиця завжди мала й слабосила, зате хитра й дотепна. Вона перемагає і вовка, і навіть царя звірів — лева, обдурює дужчих за себе. Ведмідь — старий, неповороткий, але розумний і досвідчений. Він повчає менших, і його шанують. А от боягузи й дурні схожі на зайців. їжак у казках старий, розумний, його поради корисні, вчинки — гідні наслідування.

Найбагатший розділ побутових казок. їх герої — люди з народу,' звичайні чоловіки й жінки, дівчата й хлопці, яких ми зустрічаємо в повсякденному житті. Одні з них роботящі, чесні, вірні в дружбі, вони шанують старших, люблять працювати, живуть у мирі й злагоді. Це хороші, позитивні герої. Але є й інші: злодії, п'яниці, ледарі, підлі й лицемірні люди. Про них народ створив десятки гумористичних і сатиричних казок, висміяв і засудив їх, затаврував назавжди. Ці люди — носії зла, вони непотрібні суспільству, життя їхнє і мораль викликають у слухачів гнів, обу-рення й огиду. Побутові казки звичайно закінчуються чітким висновком про те, що тільки в наполегливій праці, в чесному і правдивому житті лиха людина може стати кращою. «Навіть криве дерево може вирівнятися, поки молоде»,— говорить народна мудрість. Серед побутових казок значне місце посідають розповіді про Хитрого Петра — болгарського хитруна й дотепника. Він наділений яскравими національними рисами характеру, його життя та вчинки пов'язані з життям болгарів, з національним колоритом і народною болгарською філософією.

Казки, вміщені в цій книжці, познайомлять малих українських читачів не тільки з розмаїттям болгарських народних казок, а також із самими болгарами — народом, що близький українському культурою, звичаями, народним мистецтвом.

Зміст

Їжак і сонце

Кошеня і лев

Вовк і собака

Раз та гаразд

Людина — найсильніша

Горобець і лисиця

Лисиця і лелека

Лисиця і їжак

Як чоловік із змією судився

Людина, ведмідь і лисиця

Вовк і сорока

Ворона і рак

Погонич і його верблюди

Виноградар і змія

Сильний лев і маленьке мишеня

У розумного царя сильне військо

Добрий урок

Кішка й дурні люди

Лихе слово не забувається

Страшне кошеня

Як друзі вовків налякали

Битий небиту несе

Хитра лисиця

Що шукав, те й знайшов

Як друзі разом у лісі жили

Верблюд-суддя

Сліпа курка

Сильний горобець

Гуска й качка

Зозуля і риба

Курка й вівця

Два ослики

Заєць-рятівник

Швидка робота

Гостинні мурашки

Троє братів і золота яблуня

Золоте дівча

Кажи, прядко!

Жива вода

Хлопець і вітер

Бідар і водяник

Правда і кривда

Як бідний чоловік з лихварем судився

Найкращий стрілець

Пещена донька

Біда вчить

Сливи за сміття

Найдорожчий плід

Хто не робить, той з голоду вмирає

Охочий до науки хлопець

Ліве око царя

Шануй батька і в старості

Розумна невістка

Сват і кмітлива дівчина

Нема гіршого від пияцтва

Найдорожче — це сіль

Хитрий Петр і брехуни

Хитрий Петр і лихвар

Хитрий Петр і перукар

Хитрий Петр на тому світі

Гроші розбещують

Життя — це сходи

Хитрий Петр і скнари

Спершу навчіться!

Хитрий Петр убиває собаку

Хто копає яму іншому

Хитрий Петр в суді

	Книги видавництва 1979 року
Веселка Книга:Болгарські народні казки (Веселка, 1979)