Відмінності між версіями «Лисичка-суддя (українська народна казка)»

Матеріал з Казки українською мовою
м (1 версія)
 
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
ЛИСИЧКА-СУДДЯ
+
Двоє котикiв веселих добули собi хитро-мудро грудочку сиру.
 +
 
 +
Одбiгли з ним подалi и почали радитися, як його краще подiлитися.
 +
 
 +
Та ще і подiлитися так, щоб не було кривди нi тому, нi тому, - щоб якраз по правдi рiвнесенько роздiлити.
  
Двоє котикiв веселих добули собi хитро-мудро грудочку сиру. Одбiгли з ним подалi и почали радитися, як його краще подiлитися. Та ще и подiлитися так, щоб не було кривди нi тому, нi тому,- щоб якраз по правдi рiвнесенько роздiлити.
 
 
Один котик i каже:
 
Один котик i каже:
 +
 
- Давай подiлимо отак, упоперек!
 
- Давай подiлимо отак, упоперек!
 +
 
А другий каже:
 
А другий каже:
 +
 
- Hi, роздiлимо краще вздовж!
 
- Hi, роздiлимо краще вздовж!
Отак i сперечаються. Коли це бiжить лисичка. По-бачила вона котикiв, угледiла грудочку сиру, зупини-лася та и питає:
+
 
 +
[[Файл:Lisichka-suddya-250.jpg|left]]Отак i сперечаються. Коли це бiжить [[лисичка]]. По-бачила вона котикiв, угледiла грудочку сиру, зупинилася та й питає:
 +
 
 
- А що тут у вас таке? Про що сперечаєтеся?
 
- А що тут у вас таке? Про що сперечаєтеся?
- Так i так,- розказують котики,- ось не знаемо, як нам краще подiлити грудочку сиру.
+
 
- Е,- каже лисичка,- це можна дуже добре зробити! Ось дайте, я вам подiлю!
+
- Так i так,- розказують котики,- ось не знаємо, як нам краще подiлити грудочку сиру.
Котики й оддали їй грудочку сиру, щоб вона роздi-лила. Лисичка переломила грудочку сиру надвоє, а далi й каже:
+
 
 +
- Е,- каже [[лисичка]],- це можна дуже добре зробити! Ось дайте, я вам подiлю!
 +
 
 +
Котики й оддали їй грудочку сиру, щоб вона роздiлила. Лисичка переломила грудочку сиру надвоє, а далi й каже:
 +
 
 
- Hi, цей шматочок - бiльший, треба порiвняти!
 
- Hi, цей шматочок - бiльший, треба порiвняти!
 +
 
Та й над'їла один шматочок.
 
Та й над'їла один шматочок.
 +
 
- А тепер,- каже,- оцей бiльший, треба його трiшки пiдрiвняти, щоб по правдi було! Не можна ж, щоб котромусь iз вас кривда була!
 
- А тепер,- каже,- оцей бiльший, треба його трiшки пiдрiвняти, щоб по правдi було! Не можна ж, щоб котромусь iз вас кривда була!
 +
 
I знов над'їла. Та так рiвняла, рiвняла,- то той шматочок над'їсть, то той,- поки стало два зовсiм маленьких шматочки.
 
I знов над'їла. Та так рiвняла, рiвняла,- то той шматочок над'їсть, то той,- поки стало два зовсiм маленьких шматочки.
- Ну,- каже лисичка,- оце ж маєте тепер уже зовсiм однаковiсiнькi шматочки, хоч i на важницю покладiгь!
+
 
 +
- Ну,- каже [[лисичка]],- оце ж маєте тепер уже зовсiм однаковiсiнькi шматочки, хоч i на важницю покладiгь!
 +
 
 
- Ну, добре,- кажуть котики,- але ж ти багато нашего сиру з'їла! За що ти стiльки нашого добра взяла?
 
- Ну, добре,- кажуть котики,- але ж ти багато нашего сиру з'їла! За що ти стiльки нашого добра взяла?
- Як - за вiщо?! - одказала лисичка.- А я ж вас подiлила.
 
  
[[Категорія:Українські народні казки]]
+
- Як - за вiщо?! - одказала [[лисичка]].- А я ж вас подiлила.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:українська народна казка]]
 +
 
 +
{{Казки про тварин}}
 +
 
 +
[[Категорія:Казки про лисичку ]]
 +
{{Шаблон:Казки з книги Українські народні казки про тварин (Україна,2004)}}

Поточна версія на 23:13, 16 січня 2015

Двоє котикiв веселих добули собi хитро-мудро грудочку сиру.

Одбiгли з ним подалi и почали радитися, як його краще подiлитися.

Та ще і подiлитися так, щоб не було кривди нi тому, нi тому, - щоб якраз по правдi рiвнесенько роздiлити.

Один котик i каже:

- Давай подiлимо отак, упоперек!

А другий каже:

- Hi, роздiлимо краще вздовж!

Помилка створення мініатюри: Не вдалося зберегти мініатюру до місця призначення

Отак i сперечаються. Коли це бiжить лисичка. По-бачила вона котикiв, угледiла грудочку сиру, зупинилася та й питає:

- А що тут у вас таке? Про що сперечаєтеся?

- Так i так,- розказують котики,- ось не знаємо, як нам краще подiлити грудочку сиру.

- Е,- каже лисичка,- це можна дуже добре зробити! Ось дайте, я вам подiлю!

Котики й оддали їй грудочку сиру, щоб вона роздiлила. Лисичка переломила грудочку сиру надвоє, а далi й каже:

- Hi, цей шматочок - бiльший, треба порiвняти!

Та й над'їла один шматочок.

- А тепер,- каже,- оцей бiльший, треба його трiшки пiдрiвняти, щоб по правдi було! Не можна ж, щоб котромусь iз вас кривда була!

I знов над'їла. Та так рiвняла, рiвняла,- то той шматочок над'їсть, то той,- поки стало два зовсiм маленьких шматочки.

- Ну,- каже лисичка,- оце ж маєте тепер уже зовсiм однаковiсiнькi шматочки, хоч i на важницю покладiгь!

- Ну, добре,- кажуть котики,- але ж ти багато нашего сиру з'їла! За що ти стiльки нашого добра взяла?

- Як - за вiщо?! - одказала лисичка.- А я ж вас подiлила.